— Як сходила вчора? – запитала Лідія Миколаївна в доньки. — Нормально, – фиркнула та, – усі потім у кафе пішли, а я одна додому поперлася. Тобі ж батько надсилає аліменти. Куди ти їх діваєш

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — … Читати далі

Навіть якщо любиш суп, борщу іноді хочеться, правда?! От і мені… Тим паче, Ольга після появи малюка, з головою в турботи пішла. А я – сам по собі. Кому ж це сподобається! От я й вирішив трохи на стороні розважитися. Я думав, це в нас із тобою так, ненадовго, розвіятися… А тут закохався в тебе, як уперше

— Доброго дня, а я до вас! – молода, впевнена в собі жінка, абсолютно не соромлячись, увійшла в кімнату. Вона мигцем глянула на просте оздоблення сільського будинку, посміхнулася трохи зверхньо, – Ви – Антоніна Іванівна? Нам потрібно поговорити, як жінка з жінкою! — Ти, власне, хто така?! – здивувалася Антоніна Іванівна, – І що тут … Читати далі

Зарплата чоловіка мала бути тільки через день, якісь залишки її були, але в нього на картці. А на мою допомогу ми буквально за 3 дні до цих подій купили чоловікові нову зимову куртку. Разом, у моєму гаманці сиротливо моталася сума 819 гривень. І як на неї жити з дитиною, яка вже не немовля, якій потрібні каші, м’ясо, овочі, фрукти

— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова їй підходять. Чоловік пішов від мене 2 тижні тому. Він ще залишається моїм законним чоловіком, … Читати далі

— А що я? – обурено відповів Руслан, – Не одружуватися ж мені на кожній партнерці було. Не повірив, якщо зі мною так легко в неї все сталося, де була гарантія, що я – автор її живота? Потім тест зробили, коли дитина зʼявилася . Ну і що, що я виявився батьком? Аліменти платити? Вона не подавала, сказала, що їй це не треба. Дитину визнавати? Ксюх, ти уяви, якби так усі визнавали своїх дітей, то скільки б було в нас батьків багатодітних

— Донька в мене нареченому відмовила. Зустрічалися 2 роки, хлопець нам подобався. Симпатичний, працьовитий, доглядав за Ксюшею дуже красиво. І ось бачиш, до весілля залишилося 4 тижні, все готово було, кафе замовлено, передоплату внесли, а вона передумала, – скаржиться Наталя Віталіївна. Ксенії, нареченій що не відбулася, 26 років. Їїмолодика звати Русланом. Дівчина закінчила інститут, після … Читати далі

— Ох, звикла форсити! Взувай, кажу, валянки, ніхто з тебе їх не зніме, зате тепло буде, дорога не близька. В автобусі було тепло, і Тоня раділа, що не поступилася матері, взула чоботи – у місто ж їде. – От посміявся б Толик, побачивши мене у валянках, наче по селу вийшла прогулятися

— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? Чи не занадто просто? Краще троянди… — Ні, ромашки, ось такі як зараз. Толик відпустив Тоню і, нахиляючись до кожної квітки, вибирав найбільші. – Такий … Читати далі

Татко його матір на той світ загнав. Говорили, що бив, як сидорову козу. А Миронівна на прощання з донькою у місто з’їздила, одне тільки слово наодинці зятю шепнула, і все… Згинув зять! Ніяка поліція знайти не змогла. Але ж він не простою людиною був, він був бандитом

Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати рідна кинула його до бабці, бо не потрібен. Потім чула, як баби в магазині говорили, що Васька в один день без батьків залишився, тому його і привезли … Читати далі

“Туманча” ніколи не вирізнялася ні красою, ні харизмою. Щось карикатурне було в її зовнішності. Занадто жорстке волосся вона була змушена заплітати в косу. На щоках у неї завжди грав яскравий рум’янець – ніхто й ніколи не бачив її блідою. Голос її був злегка гугнявим, і якщо в юності це надавало певного шарму, то зараз, коли було подолано черговий віковий рубіж – навпаки

Нарешті гості пішли. Ілля видихнув і став допомагати дружині збирати зі столу брудний посуд. Взагалі-то, вони любили приймати у себе гостей, навіть більше, ніж ходити в гості. Ілля обожнював готувати і радів, як дитина, коли гості наминали, нахвалюючи, приготоване. Але сьогодні він почувався спустошеним і втомленим. — Знаєш, Галочко… Втомився щось. Я завтра зранку сам … Читати далі

— Що ще ти йому сказала?! – продовжував напирати Олександр. — Нічого. Він попросив сейф показати, я показала… – відповіла Ніна і додала: – Сашко, у тебе манжет забруднився, знімай сорочку, я виперу. — До біса манжет! Ти хоч розумієш, що ти наробила, курко? — Що? Я? Як? – закліпала вона очима, і справді нагадуючи курку

Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше. Ніна замовила поштою насіння квітів і чекала на повідомлення, тож сама перевірила скриньку. Повідомлення не було, зате був складений удвічі аркуш паперу. Перед тим, як викинути його, … Читати далі

Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості

Алла йшла по сільській дорозі взявши доньку за руку, а в іншій була невеличка валіза. Навіть не попрощавшись зранку з Іллею, який ще не повернувся з рибалки. Вона зрозуміла, що все таки не зустріла гідної людини, за кохання якої потрібно боротися. А як усе починалося красиво, Ілля просто не давав проходу їй, залицявся, постійно повторював, … Читати далі

— Зрозумій, я хочу бути щасливою! А для цього потрібна повноцінна родина. Ти ж хочеш, щоб у тебе з’явився тато? — Запитала Юля

— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Свєти. — Чому? Ми ж планували піти до художньої школи… — засмутилася семирічна дівчинка. — Нікуди твій талант не дінеться! — махнула рукою Юлька. — Сходимо наступного разу. Набір до школи малювання лише розпочався. Катя опустила голову, сльози налили очі. Дівчинка не розуміла, чому мати щодня приходить пізно з роботи, … Читати далі