– Мама мене скоро забере? – з надією спитала у бабусі покинута на довгі роки онучка
Марійка не розуміла, за які такі гріхи батьки вирішили сплавити її в село. – Доню, поживи поки що в бабусі, а ми з дядьком Віктором, як тільки з житлом визначимося, так одразу тебе й заберемо, – збираючи у велику сумку її речі, мати відводила очі, намагаючись не дивитися на дочку. – Ну, чому мені не … Читати далі