Bloggers Unite

Те, що мій зять Денис вважає мене просто зручною частиною домашнього інтер’єру, я остаточно зрозуміла сімнадцять днів тому. Він сидів у своєму розкішному новому  офісі, а я мила підлогу просто біля його дорогих італійських черевиків.  Синій мішкуватий халат із цупкої тканини, косинка, насунута майже на самі брови, і широка медична маска. У мене сильна алергія на … Читати далі

Йому було сім, коли мати привела його до інтернату. Вони довго їхали автобусом — від їхнього селища до райцентру, де стояв інтернат, було кілометрів вісімдесят. Він сидів біля  вікна, притискався лобом до холодного скла й дивився, як за шибкою пропливають берези, сосни, болота. Мати мовчала. У руці тримала вузлик із його речами: труси, майку, фланелеву сорочку, … Читати далі

Марія Петрівна помирала довго. Тиждень. Може, два. Лежала в маленькій кімнаті сільського будинку, біля вікна. Дивилася, як вітер ганяє гілки черемхи. Іноді забувалася сном. Іноді приходила до тями — і тоді її вицвілі, сірі очі тривожно бігали по кімнаті. Вона ніби когось шукала.  Дімі сад Син, Микола, сидів поруч майже невідлучно.  Чоловік років п’ятдесяти п’яти. Міцний. Небагатослівний. … Читати далі

Перший потік крижаної води накрив мою маму раніше, ніж я зрозумів, чому гості на весіллі сміються. Ще мить тому вона стояла біля проходу, прикрашеного трояндами. Поправляла поділ своєї скромної сірої сукні. І намагалася бути якомога непомітнішою серед майже двохсот незнайомих людей. За секунду… Одяг прилип до її тіла. Біле волосся намокло й закрило обличчя. Краплі … Читати далі

– Мамо, ти тільки не хвилюйся! Твої речі ми вже запакували. Ніна Василівна завмерла у коридорі власної квартири. Права нога ще тягла після інсу льту. Спиратися на тростину було незвично. Вона поволі перевела погляд на сина. Паша сутулився і нервово смикав ключі від машини. – Куди запакували? – хрипко спитала Ніна Василівна. З кухні впевненим … Читати далі

На мої прохання бути тихішим він роздратовано фиркав: «Я у себе вдома, як хочу, так і ходжу. Лікуй нерви». Але найнестерпнішою стала його нова одержимість. Приблизно три місяці тому в Ігоря з’явилася ідея-фікс — йому вкрай необхідний позашляховик. Не просто машина, щоб їздити на роботу, а величезний рамний джип… …До тридцяти семи років у жінки … Читати далі

– Так ось який ви будинок купили? Гарний, просторий. А що, двох квартир вам замало? – Запитала мати, повільно оглядаючи вітальню. У Антоніни одразу засмикалося око. Незрозуміло було, мама хвалить, чи чіпляється. – Мамо, ну ти ж знаєш, я завжди хотіла сад, – Тоня спробувала звести все на жарт. – Ось і купили будинок, де … Читати далі

— Мамо, ми переночуємо у тебе? Тільки не починай, — сказав син, ледь переступивши поріг, і його голос пролунав напружено, ніби він готувався до обо.они. — Ми ненадовго. Словники й енциклопедії За його спиною, у напівтемряві передпокою, стояла молода жінка у світлому пальті, а поруч із нею — худенька дівчинка років семи. Дівчинка міцно притискала … Читати далі

Їхнє весілля відгуляли дуже скромно — чоловік тридцять, не більше. Затишне кафе на околиці міста, білосніжні скатертини, теплі осінні квіти на столах і жодного нав’язливого тамади з тими незручними конкурсами, від яких зазвичай хочеться крізь землю провалитися. Батьки з обох боків сиділи за окремим столиком, намагаючись не надто відверто пильнувати за молодятами. Дарина з Владом … Читати далі