Bloggers Unite – Сторінка 27

Як тільки я лишила чоловіка без котлет і без борщів – сталося диво, в яке важко і повірити. Я вляпалася у заміжжя в 19 років, народила дитинку. Сиджу дома, чоловік в академії навчається, а я собі нову пару шкарпеток купити не можу – старі на лампочці штопаю. Заощаджую кожну копійчину, щоб чоловік закінчив академію – все для нього, коханого. У вільний час розносила листівки, газети – займалася всім, що приносило дохід, бо у чоловіка зарплата була дуже маленька, а навчання справа не з дешевих, плюс витрати на дитинку. Олег був дуже вередливий, як маленька дитина: подай це, принеси те, хочу он те. Каші він не їсть, любить усе м’ясне. Грошей немає, а м’ясо щоб у борщі плавало

Як тільки я лишила чоловіка без котлет і без борщів – сталося диво, в яке важко і повірити. Я вляпалася у заміжжя в 19 років, народила дитинку. Сиджу дома, чоловік в академії навчається, а я собі нову пару шкарпеток купити… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Фарш на ці котлети купив мій син, а він не копійки коштує. Тобі, Наталю, він геть чужий дядько. Ось тому роток на мою смакоту не роззявляй, – сказала моя нова свекруха до дитини, яка прийшла зі школи голодна. Весь день Наталочка не підіймала слухавки. Я ледь доїхала з роботи, так хвилювалася. Після “сповіді” дочки я зібрала наші скромні пожитки і ми переїхали. – Мамі так погано було, а твоя донька їй навіть склянку води не піднесла, – єдине, чим виправдовувався Орест

Фарш на ці котлети купив мій син, а він не копійки коштує. Тобі, Наталю, він геть чужий дядько. Ось тому роток на мою смакоту не роззявляй, – сказала моя нова свекруха до дитини, яка прийшла зі школи голодна. Наталя сиділа… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє дітей. Їх треба забрати зі школи, відвести на гуртки, зробити з ними домашнє. Ти ж можеш сама приїхати на маршрутці, чи не так? – Так, відповіла я дочці, хоча лікар коли останній раз приходив, то казав берегтись. Я не знала що робити, тому й подзвонила сину

– Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє дітей. Їх треба забрати зі школи, відвести на гуртки, зробити з ними… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка. Я ледь не стерпла, бо готувала ці котлети не просто за рецептом її улюбленої бабусі, а й з найвідбірнішого м’яска, яке сама й перемолола. Я дві години біля плити простояла, щоб нарешті “переплюнути” свекруху, але це мені так і не вдалось. А в неділю ми разом з Лідією Степанівно пройшлись по магазинах, де й відкрилась вся правда

– Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка. Я ледь не стерпла, бо готувала ці котлети не просто за рецептом її улюбленої бабусі, а й з найвідбірнішого м’яска, яке сама й перемолола. Я дві… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Іване, я тут підготувала мішок картоплі і трішки моркви. Коли приїдеш на дачу, забери і завези Лесі!, – сказала по телефону до мого чоловіка мама. – А Валентина Іванівна що, на дачі?, – спитала я Івана. – Так, вона ще вчора туди поїхала на автобусі. Там потрібно було навести порядки, все поховати, поприбирати, посортувати. Я ще здивувалася, як так швидко моя свекруха на ноги стала. Ще тільки місяць тому в стаціонарі була, а тут на тобі, мішками з картоплею керує

– Іване, я тут підготувала мішок картоплі і трішки моркви. Коли приїдеш на дачу, забери і завези Лесі!, – сказала по телефону до мого чоловіка мама. – А Валентина Іванівна що, на дачі?, – спитала я Івана. – Так, вона… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Мама залишила всю спадщину моєму брату, а тепер дивується, чому я перестала її доглядати, їздити і допомагати. Дивна жінка! Та мені і самій вже за 50 і по великому рахунку я теж потребую допомоги. А вона ще й так вчинила зі мною. Дратує, але за все життя я до цього вже звикла. Кілька місяців тому я випадково дізналася, що крім невеликої суми для моїх дітей, мати вирішила залишити всю спадщину Григорію. І це суттєва сума – більше ніж 100 тисяч доларів. Я була спантеличена і, чесно кажучи, мені стало дуже неприємно. Мати відмовляється зі мною це обговорювати, кладе трубку та ігнорує повідомлення

Мама залишила всю спадщину моєму брату, а тепер дивується, чому я перестала її доглядати, їздити і допомагати. Дивна жінка! Та мені і самій вже за 50 і по великому рахунку я теж потребую допомоги. А вона ще й так вчинила… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Вся їжа у свекрухи була замовлена з ресторану, 15 чоловік зібралося. За столом свекруха піднялася і почала дякувати моєму чоловіку і привселюдно хвалитися подарунками від сина. У мене очі на лоба полізли. Я ж думала, нова праска і плед, які ми принесли з собою – це і все. І це не дешево, я вам скажу! Але виявилося, що моя свекруха – щаслива власниця сертифікату в Брокард на 5 тисяч гривень, а ще вона їде в приватний санаторій в Карпати наступного місяця – синочок путівку вже придбав. Ми з чоловіком разом вже 11 років, у нас троє дітей і ми досі живемо на орендованому житлі. Три роки ому ми нарешті придбали квартиру в новобудові, але ніяк не доробимо ремонт – все не вистачає грошей. Сказала що ні копійки більше в сімейний бюджет не дам – все на себе і трьох дітей буду витрачати

Ми з чоловіком разом вже 13 років, у нас троє дітей і ми досі живемо на орендованому житлі. Три роки ому ми нарешті придбали квартиру в новобудові, але ніяк не доробимо ремонт – все не вистачає грошей. Ми з Дмитром… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Софійко, Олеже, на такому королівському весіллі ми ще ніколи не були. Це було бездоганно. І музика і меню і декорації – на вищому рівні, – говорили мені гості в кінці торжества. Я ж була за себе рада, бо мріяла саме про таке свято. І нічого, що гроші на весілля ми взяли в позику. Я була впевнена, що гості в конвертах все перекриють, ще й залишиться на медовий місяць. В понеділок ми з Олегом взялися за розкривання конвертів. – Сто доларів? Це, мабуть, один такий завалявся, – подумала я

Я завжди мріяла про велике весілля. Але такий захід потребує чималих коштів. А оскільки ні в мене, ні в чоловіка їх не було, то ми взяли позику в банку. Я думала, що конверти від гостей компенсують все, але я сильно… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Я підмітала подвір’я, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла дочка, зять і двійко моїх вже дорослих онуків. Я не бачила ніби й рідних мені людей десять років. – Як тільки дізналися де я живу, – подумала я про себе. – Дай Боже здоров’ячка, мамо! Хватить вже ображатися. Ми ж не чужі один одному. Ось, глянь, Остап копія ти, а Назарко чистий батько. Хіба ж ні? В одну мить мені хотілося їх всіх обійняти, але почуття, які я пережила з ними раніше, спливли на поверхню

Я підмітала подвір’я, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла дочка, зять і двійко моїх вже дорослих онуків. Я не бачила ніби й рідних мені людей десять років. – Як тільки дізналися де я живу, – подумала я… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай. На столі було багато брудного посуду, який залишився після сніданку сина і його дівчини. Ось уже 3 місяці ми тулимося утрьох у моїй 2-кімнатній львівській старенькій квартирі. На кухню зайшов син, налив собі чаю. І, трохи пом’явшись, почав розмову: – Мамо, знаєш. Ти нам заважаєш. Нам тут самим розвернутися ніде, і ти ще тут. Давай ми тобі квартиру винаймемо? У тебе окреме житло буде, а нам тут просторіше. Ту просто район класний. Я переїхала від них за 2 тижні. Домініка особисто знайшла мені квартиру, а я погодилася. Точніше, я не сказала «ні». А вже за кілька місяців майбутня невістка обробила мого сина. Денис прийшов і сказав: – Слухай, що ми за тебе платимо оренду? Маєш пенсію, напевно, як моя зарплата. Нам, молодим, завжди є куди гроші витрачати. А тобі на що? На себе ти не особливо витрачаєш, я ж знаю. Ми ж тобі підібрали не найдорожчу квартиру. Тож з наступного місяця ми більше за тебе не платимо. Я мовчки кивнула. – Мамо, ми не повноцінні господарі цієї квартири, бо ти її власниця. Ти чудово розумієш, що я зараз не потягну покупку своєї. Тому переоформити цю на мене буде від тебе найкращим подарунком на мої 30 років

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай. На столі було багато брудного посуду, який залишився після сніданку сина і його дівчини. Ось уже 3 місяці ми тулимося утрьох у моїй 2-кімнатній львівській старенькій квартирі. На кухню зайшов син,… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Сторінка 27 з 30