Я стояла в нашій тісній кухні, пакуючи цукерки в контейнер після поминок. Запах кави та свіжих квітів змішувався з важким відчуттям втрати. Мій чоловік, Назар, пішов із життя так раптово, що я досі не могла повірити. Наш маленький син, Максимко,… Продовжити читання →
Андрій увімкнув двірники на максимум, але скло все одно залишалося каламутним від потоку дощу. Злива хльостала з такою люттю, наче небо мстилося за все безхмарне літо. Годинник показував о пів на одинадцяту. До будинку залишалося близько сорока кілометрів. – Треба… Продовжити читання →
Іван із Тетяною спокійно собі обідали, аж тут двері відчиняються, і до хати заходить якась неохайна жінка. Кинула недбало свій старий рюкзак у куток і каже: — Ну, здорово, батя! — і розкинула руки, мовляв, обійматися прийшла. Іван аж подавився,… Продовжити читання →
Коли Лілія виходила заміж за Степана, всі її подруги крутили носом. – Ти, міська дівчина і в село? – зітхала колежанка з університету. – Там же трактори замість маршруток! Але Лілія була закохана по самі вуха. Степан – щирий, роботящий,… Продовжити читання →
– Мама у п’ятницю приїжджає, – Микола ввалився ввечері у квартиру з усмішкою кота з мультфільму “Аліса в країні чудес” і два чи три рази повторив цю фразу, щось муркочучи собі під ніс. Марина помітно зблідла, але нічого не відповіла…. Продовжити читання →
– Карино, другого малюка ми теж пропишемо в квартиру до твоїх батьків. Так буде зручніше. Тим більше, що ти і Колька теж там зареєстровані. Потім не буде проблем, не доведеться знову бігати по всіх цих інстанціях і витрачати купу часу…. Продовжити читання →
– Хочеш жити з багатим чоловіком – спочатку зроби його багатим! — кинув Ярослав, заштовхуючи речі до спортивної сумки. – Іди- іди, не обертайся! — усміхнулася Марія йому вслід і, для більшої переконливості, кинула в його спину апельсин. На її… Продовжити читання →
Про дружбу двох родин – Коваленків і Бондарів в селі знали всі, бо трималися вони завжди разом як справжні родичі. Жили через один город, ходили однією дорогою, і навіть малеча у двох сім’ях народжувалась майже в один час. Олена Коваленко… Продовжити читання →
– Книжку читаєш? Добре тобі. Час є… А я ось нічого не можу – ні книжку почитати, ні посидіти, ні відпочити. Кручусь, як муха в окропі. Лізка росте, все горить на ній, не встигаємо одяг купувати. Мишкові зарплату урізали… –… Продовжити читання →
Марина давно підозрювала, що Геннадій їй зраджує. Він почав ретельно стежити за собою, забирати телефон навіть у ванну, а коли дружина назвала його слоником, як і всі тридцять років до цього, розлютився: – Тобі не соромно сюсюкати? Таке підходить тільки… Продовжити читання →
© 2025 Bloggers Unite — На платформі WordPress
Автор теми Anders Noren — Вверх ↑