– Мамо, я через цю вашу хату моря не бачила. Доки ти плануєш мовчати? Невже ця тотальна економія ще тебе не замучила?, – сказала мені дочка, коли я сказала, що не маю грошей, щоб йти на хрестини до онучки, які… Продовжити читання →

Зовиця Віка завалилася без гостинця навіть на мою кухню і завела стару пісню: я ледарка і нікудишня мати. Ні, звичайно, в обличчя вона мені цього не каже, а лише натякає, заявляючи з зітханнями і охами: – Ні, Оленко, ніколи  мені… Продовжити читання →

Я відчинила двері до своєї квартири, зробила крок і відразу ледь не спіткнулася об щось. «Що це тут під ногами?» – подумки вигукнула я. Але вже наступної миті я зрозуміла, що до чого: – Мамо, ти тут? З кімнати визирнула… Продовжити читання →

– Знаєш, мам, – зам’ялася Христина, – не хотіла тобі говорити … Але я не можу спокійно дивитися, як тебе обманюють! – Ти про що? – відволіклася від серіалу Марина. – Хто мене обманює? – Твій новий чоловік! – заявила… Продовжити читання →

Хату баби Ліди всі в селі знали — стара, але міцна, з порепаними віконницями і вицвілими рушниками на стінах. Піч у тій хаті була ще з дідівських часів, велика, тепла, завжди біла, підмальована крейдою. Біля неї вчилися ходити і її… Продовжити читання →

Надія витерла руки об фартух і виглянула у вікно. Ранок був свіжий, трохи вологий після нічного дощу, і пахнув мокрою землею та вітром. Сьогодні була субота — день, коли ніби й можна відпочити, але якось не виходило. За останні пів… Продовжити читання →

Марія була з роду травниць. Її бабця лікувала зіллям ще до війни, мати — при Союзі, а вона — вже у незалежній Україні. У селі Горицвіт її всі знали: і старі, і малі. Казали, що в неї “око сильне” і… Продовжити читання →

Домка жила на самісінькому краю села Чорнобривці. Хата її стояла під лісом, мов відрізана від усього світу. Вона була вдовою з трьома дітьми, і щоранку, ще до співу півнів, ішла на поле. Її руки були в мозолях, обличчя — в… Продовжити читання →

Ганна прожила все життя в селі Лозівка, в невеличкій хаті під очеретом. Її називали «святою» — не тому, що вона ходила до церкви щонеділі (хоч і ходила), а тому що завжди була спокійна, лагідна, мов тиха вода. У молодості вона… Продовжити читання →

Мотря жила в селі Берестівка, у хаті, яку збудував ще її дід. Вона була вольова, вперта і горда — з тих жінок, що кажуть «сама справлюсь» і справді справляються. У неї була донька — Зоя, єдина, пізня дитина, яку Мотря… Продовжити читання →