Bloggers Unite

Сторінка 28 з 30

Мені було 33. Я йшла в нічну зміну, на підлозі хропів чоловік, а донька тримала мене за пальто і плакала: «Не йди!» Син проводжав мовчки: він старший, доросліший за сестру на цілих 1,5 роки. Через 2 дні я дізналася, що у сусідньому містечку в одну зі шкіл потрібна вчителька. Мене взяли. Розлучення. Вдалося купити стареньку хатинку на околиці. У кредит. Весь цей час я була наче танк, бульдозер: не можна зупинятися, тільки вперед, не думай про труднощі. Прийшла до тями, коли поїхала вантажівка, залишаючи за собою пил, а в кімнатці з низькими стелями – вежу з речей

Мені було 33. Я йшла в нічну зміну, на підлозі хропів чоловік, а донька тримала мене за пальто і плакала: «Не йди!» Син проводжав мовчки: він старший, доросліший за сестру на цілих 1,5 роки. Через 2 дні я дізналася, що… Продовжити читання →

Я заміжня три тижні, але хочу піти подати на розлучення. Бо я на це вже дивитися не можу. Хоч мама мені каже почекати, не руйнувати так швидко щойно створену родину. Але ж я вже почула оце «мама одна». Ми не жили з Костею разом до весілля. Я орендувала однокімнатну квартиру і працювала, а Костя жив з мамою. Я у нього на ніч ніколи не лишалася, це він у мене іноді заночовував. І про їхні з мамою ритуали і традиції я не знала. 5.45 ранку – Костя йде на кухню, варить каву, смажить два яйця, робить тост з червоною рибою і авокадо, ставить на тацю склянку теплої води, цей сніданок – і несе мамі у спальню. – Мама краще знає, як розпорядитися грошима, тому я їй віддаю свою зарплату, а вона мені видає, скільки вважає за потрібне. Тепер і ти мусиш – так ми на своє житло скоріше зберемо

Я заміжня три тижні, але хочу піти подати на розлучення. Бо я на це вже дивитися не можу. Хоч мама мені каже почекати, не руйнувати так швидко щойно створену родину. Але ж я вже почула оце «мама одна». Мені 28… Продовжити читання →

Цей аксесуар тобі настільки був потрібен, Оксано? Ти ж знала прекрасно, що Антон часто бере автівку, бо працює на будові, між хлопцями, а вони, сама знаєш, будуть його тим рожевим кермом дражнити, – сказала я до невістки. Але все це, як горохом об стінку. Я б мовчала, якби Оксана на цю автівку сама заробила і купила, але ж ні, це їй мама вислала гроші. Сваха ж моя вже більше десяти років в Італії на заробітках

– Цей аксесуар тобі настільки був потрібен, Оксано? Ти ж знала прекрасно, що Антон часто бере автівку, бо працює на будові, між хлопцями, а вони, сама знаєш, будуть його тим рожевим кермом дражнити, – сказала я до невістки. Але все… Продовжити читання →

Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з Надею холодильнику пісна гречка і кілька, то моя теща не соромиться їсти навіть червону рибу і авокадо. Прикривається Лідія Тарасівна, що вона свого часу собі на таку старість заробила. Але нас це мало тішить

Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з… Продовжити читання →

– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Я виходила заміж у червоній сукні, свекруха про це знала заздалегідь. У РАЦСі подарувала мені шикарний букет жовтих троянд з метровими зеленими стеблами. Через них я виглядала на фотках як світлофор. А розтратилася на цю красу свекруха не випадково: вона підійшла до мене між ділом і уточнила, що жовті квіти – це на розлуку. Після весілля свекруха зі свекром виділили нам чоловіком квартиру, але порожню. Вікна старі, меблі не було. Облаштовуйтесь, мовляв, і живіть, вам лишиться квартира

– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Чоловік наче і на моїй стороні завжди, але мама його тихенько, як то кажуть, обробляє…. Продовжити читання →

Привіт, синочок! Як день пройшов? А я котлеток твої улюблених насмажила, з капустою, все як ти любиш, – протараторила на одному диханні свекруха. Я ж стояла позаду неї, як за шафою, яка не давала й приступити до “її об’єкта”. Виходить так, що я і зустріти чоловіка нормально не можу. Вітя також дивний, ні, щоб маму відсунути і поцілувати дружину. – О, котлетки це супер. Я весь день мотався по об’єктах. Голодний, як собака. Тоді моя свекруха щаслива йде на кухню і обходжує свого синочка. Вона робить те, що раніше робила для Віктора я

– Привіт, синочок! Як день пройшов? А я котлеток твої улюблених насмажила, з капустою, все як ти любиш, – протараторила на одному диханні свекруха. Я ж стояла позаду неї, як за шафою, яка не давала й приступити до “її об’єкта”…. Продовжити читання →

А Оленка в новій кофті! Така гарна! Мабуть, дорога?, – зухвало спитала на коридорі свекруха. – Ой, ну яка дорога. Я ж все по акції стараюся купляти. Потрапила мені на очі курточка для Вадима в торговому центрі, а на другу річ в чеку знижка 50 відсотків. Ось і вийшло мені одягнутися навіть не за 400 гривень. – Та я тобі не Вадим, мене не розведеш, – відповіла Ніна Гаврилівна. Я вже не знала, чи роззуватися і проходити в кімнату, чи розвертатися в автівку і їхати додому

– А Оленка в новій кофті! Така гарна! Мабуть, дорога?, – зухвало спитала на коридорі свекруха. – Ой, ну яка дорога. Я ж все по акції стараюся купляти. Потрапила мені на очі курточка для Вадима в торговому центрі, а на… Продовжити читання →

Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що, що вона дитину чекає! Це ж треба було таке втнути! Попросилися Максим з Тонею до мене пожити на якийсь час. Думаю, чого ж ні, квартира у мене трикімнатна, помістимося. Вони працюють цілий день, я – пів дня, вони пізніше встають, я раніше – тобто ніхто нікому особливо не заважав. От тільки якось я повернулася увечері з прогулянки і не побачила в квартирі свого старого улюбленого кота. На допомогу мені прийшла відеокамера

Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що, що вона дитину чекає! Це ж треба було таке втнути! Попросилися Максим… Продовжити читання →

Свекруха дешево намагалася продати нам шафу, яку ми їй купили на подаровані на весілля гроші. – Сподіваюся, ти при надії, інакше незрозуміло, як ти це їси, – видала свекруха, дивлячись, як я доїдаю банку кислих солоних огірків. Коли народилася Соломійка, чоловік купив мені на допомогу посудомийну машину. Зайшли в гості його батьки. Поїли. Я почала складати посуд у машинку, а свекруха вся звелася: – А навіщо вам ця посудомийка? Таких грошей вартує! А коли працює, ще й електрика витрачається! Та ну її! Краще мили б під краном – ще ніхто від цього на небеса не полинув! Недавно на День народження подарувала пакет з її ношеними шкарпетками і ночнушками. Пояснила, що шкарпеток стало у неї забагато, а ночнушки їй стали малі і вона вирішила носити піжами. Викидати або пустити на ганчірки шкода. Тому – дарую тобі, Оленочко! – Оленко, вам гриби потрібні? Білих тут назбирали і лисичок чимало. Я відповіла, що чого ж, не завадять. Минулого тижня привозять вони зі свекром нам кілька кілограмів грибів і каже: – Я по знайомим вже більшість розпродала, а вам хорошу знижку зроблю! Довелося купувати. А ось зовсім “свіжачок”: подарували вони зі свекром Соломійці, не запитавши у нас дозволу чи поради, папугу на День народження – на 4 роки. Я наступного дня сказала Дімі відвезти пташку назад його мамі

 Трохи розповім, яка людина мама чоловіка, щоб ви розуміли, як мені живеться. Мешкає Марина Олександрівна на сусдній вулиці і є у нас частою гостею. Коли ми тільки одружилися, свекруха дешево намагалася продати нам шафу, яку ми їй купили на подаровані… Продовжити читання →

Ми їхали в іншу область, щоб не оце поїсти! Я тому і положила в конверт 200 гривень замість 200 доларів, які для сватів приготували ми з чоловіком одразу. Та вони нам на новий паркан дуже таки знадобляться, тому я навіть рада, що ось так воно вийшло. А наші міські свати знай що хочуть, те і думають, коли конверт відкриють. Діти наші за кордоном вже 5 років, ми толком з батьками зятя і не спілкуємося, але це вони покликали нас на 35 років спільного життя. Я аж отетеріла, коли їхній стіл побачила. Ще сирими шампіньйонами мене не частували

Ми їхали в іншу область, щоб не оце поїсти! Я тому і положила в конверт 200 гривень замість 200 доларів, які для сватів приготували ми з чоловіком одразу. Та вони нам на новий паркан дуже таки знадобляться, тому я навіть… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Bloggers Unite — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑