Bloggers Unite

Сторінка 24 з 29

Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє дітей. Їх треба забрати зі школи, відвести на гуртки, зробити з ними домашнє. Ти ж можеш сама приїхати на маршрутці, чи не так? – Так, відповіла я дочці, хоча лікар коли останній раз приходив, то казав берегтись. Я не знала що робити, тому й подзвонила сину

– Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє дітей. Їх треба забрати зі школи, відвести на гуртки, зробити з ними… Продовжити читання →

– Такої нудної рідні, як ваша, Юлю, я зроду не бачила! І чому у тебе так мало друзів? Напевно, ти людина якась не така, не товариська і відлюдкувата, – сказала мені свекруха Інна Павлівна після нашого з Вадимом весілля. А вчора прийшла і сказала, що наші сини на її синочка геть не схожі і у неї виникають неоднозначні питання. Каже мені: – Виходь вже на роботу, бо я за аналіз ДНК зі своєї кишені платити не буду, це ти маєш нам довести, що хлопці – Вадимові! На це і витратиш свої перші гроші, як заробиш! Почула мене? Я сховалася у кімнаті. Від Вадиму захисту не дочекаєшся, матуся ж у всьому права. Мої голубці свекруха винесла собакам, сказала, що її син це їстоньки не буде, вона не дозволить. Коли ми з Вадимом вирішили одружитися, Інна Павлівна запитала: навіщо ви робите весілля, якщо ви все одно скоро розлучитеся?

Я штовхнула Петра ногою під столом, хоча мій чолок не дуже зрозумів, що я від нього хочу і продовжив коментувати борщ майбутньої невістки. – Сам борщ має мати кислинку. Тут обов’язково має бути перчина і квасоля. А найголовніше – капуста має бути дрібно нашаткована і її потрібно кидати за дві хвилинки до того, як вимикати газ і відставляти каструлю. – Мій чоловік ніколи мені на кухні не допомагав, але тут розійшовся так, наче фартушка дома і не знімає. І звідки тільки такі знання, подумала я. І тут Петро додав

Я штовхнула Петра ногою під столом, хоча мій чолок не дуже зрозумів, що я від нього хочу і продовжив коментувати борщ майбутньої невістки. – Сам борщ має мати кислинку. Тут обов’язково має бути перчина і квасоля. А найголовніше – капуста… Продовжити читання →

Пам’ятаю, як невістка мені в стінці кришталь перемивала і збила одну салатничку. Та я такий “театр увімкнула”, що ледь ту актрису в собі зупинила. Але з тими грошима я реально перехвилювалася. Завжди вони в мене були під матрацом. Я любила собі ввечері сісти і перерахувати. А тут після того, як діти поїхали, я до сховку, а його нема. Я відразу на Дмитра подумала. Я не рідна йому бабуся, ось він і надумав в такий спосіб збагатитися. Діти в понеділок же примчали до мене

– Наш син не брав ваші гроші, – говорили мені і син і невістка. Але я не вірила. Вони з-під матрацу зникли саме після цього, як ті від мене поїхали. – Я ще не є в тому віці, щоб забутися,… Продовжити читання →

Галинко, може Оксана й права. В них сім’я, до того ж, скоро буде маля. Ну як то буде виглядати, що ти там з ними живеш?, – каже мені мама. – А чого я щось повинна думати? Ця квартира така моя, як і брата. Ну а невістка взагалі в ній ніхто. Яке вона має право командувати де і як я маю жити, мамо? – Мама лише сльози хустиною витирає

– Галинко, може Оксана й права. В них сім’я, до того ж, скоро буде маля. Ну як то буде виглядати, що ти там з ними живеш?, – каже мені мама. – А чого я щось повинна думати? Ця квартира така… Продовжити читання →

Я прибирала в столі чоловіка і просто не могла не відкрити цю папку. Там був договір кредиту. Так, сума не захмарна, але для нашої сім’ї пристойна. Закрив чоловік кредит буквально два місяці тому, бо сплачував по не великій сумі. Коли я спитала у Назара, чому він від мене це приховав, той сказав, що не зобов’язаний всім зі мною ділитися. – Мама дуже хотіла поїхати в ту Італію. На її день народження я і здійснив її мрію. – Такий подарунок розповсюджується на іменини, Миколая і навіть Валентина, як співає Дзідзьо, – подумала я про себе

– Я сина в школу збирала на секонді, і продукти лише по акції купляла. Та я не пам’ятаю коли останній раз була в перукарні, мовчу вже про салон краси чи якісь косметологи. І все заради чого? Щоб ти маму свою… Продовжити читання →

Дивна у мене виявилася свекруха, ну чесне слово! Ну не було в мене часу їй аж ніяк допомагати і псувати в городі нігті! Я мала собі відзняти багато контенту для блогу – не щодня ж у селі буваєш. Це ж все так колоритно – купи картоплі накопаної, дойка корів, сади, вулиці в пилюці, покинуті хати. Я поїхала по контент, власне кажучи, дитина повітрям свіжим подихала. Але все ж мені стало дуже неприємно і прикро, коли свекруха так розділила мене і свою донечку, що вона її тільки не повиносила з холодильника і комор своїх. Більше не поїду до неї

Мій чоловік працює на такій роботі, що вихідні у нього дуже рідко, а якщо і бувають, то радше на вихідних. Ми з Остапом одружилися чотири роки тому, виховуємо дворічного сина. Я сама вчитель української мови і літератури, але не працювала… Продовжити читання →

Свекруха піднялася за столом і, простягнувши Дімі цю коробку, виголосила свою промову при всіх гостях. Живемо ми в моїй квартирі, тому я після цього вважаю цілком нормальним те, що більше я в свою оселю маму чоловіка в на поріг не пущу. А Діма нехай ходить до неї сам, якщо йому хочеться. З мене досить. – Дімочко, ось тобі справжній чоловічий подарунок, ми з татом постарались, коди вибирали. Досить тобі вже сидіти біля спідниці жінки! І не здумай і Олені купити. Ти чоловік і в тебе має бути свій простір! І взагалі світ на одній жінці клином не зійшовся! – і мама чоловіка сказала йому негайно відкрити коробку і полюбуватися подарунком

Ми з чоловіком з одного міста, виросли у приватному секторі обоє, обоє з небагатих сімей. Але я після навчання поїхала на три роки працювати в Голландію і там заробила собі на двокімнатну квартиру в новобудові в новому районі нашого міста…. Продовжити читання →

Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти ще скажи, що ти білу сукню одягнеш? Ну це ж смішно. Тридцять років жили без шлюбу, двох дітей на світ привели, а тепер, на старість літ надумали, що так жити не гоже, і весілля захотіли? – Ну всі ці роки ми не хотіли, а ось тепер прийшов час, коли ми цього обоє хочемо. А що тут поганого? – Та все погано, мамо. Родичі мого чоловіка вже сміються. Ти все село на ноги підняла своєю заявою. Скажи всім нарешті, що це жарт і заспокійся!, – скаpала я мамі

– Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти ще скажи, що ти білу сукню одягнеш? Ну це ж смішно. Тридцять… Продовжити читання →

Почекай, синок, зараз я тобі дам чисту тарілочку для кісточок, – підскочила свекруха зі стільця і потягнулася до полиці з посудом. – Ось, клади сюди. Їж, їж, не відволікайся, бо ось, дивись, два часнички наставив, що лячно й дивитися, – сказала моя свекруха до сина, коли я забігла на хвилинку до хати. Дмитро сидів за столом, де перед ним була тарілка з борщем в якому знаходилося відбірне м’яско. І ви знаєте, поводився так, наче йому на голову хтось положив корону в десять чи навіть сто карат

– Почекай, синок, зараз я тобі дам чисту тарілочку для кісточок, – підскочила свекруха зі стільця і потягнулася до полиці з посудом. – Ось, клади сюди. Їж, їж, не відволікайся, бо ось, дивись, два часнички наставив, що лячно й дивитися,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Bloggers Unite — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑