Bloggers Unite

Всіх заробітчанок, яких я зустрічала тут, в Італії, на заробітки привела одна і та ж причина – бідність. Я не можу про себе таке сказати, бо ми з чоловіком хоч і сильними багачами не були, та все ж мали свій будинок, обоє на роботі працювали, щось заробляли, то ж не бідували це точно. Але в … Читати далі

Мені 56 років, ще 10 років тому в моєму житті з’явився чоловік, Василь. Він був давно розлученим, а я вдова, то ж ми вирішили зійтися, але офіційно ми не розписувалися, бо не мали такої потреби. У Василя своя двокімнатна квартира, а у мене однокімнатна, то ж ми вирішили, що будемо жити у чоловіка, там і … Читати далі

У видавництві я пропрацювала майже чотири місяці, коли одна зі співробітниць, з якою ми добре спілкувалися, запросила мене на своє весілля. З її нареченим я не була знайома, але запрошення прийняла, хотілося вигуляти нове красиве плаття. Джерело Колега покликала ще пару дівчат з роботи, на весілля ми прийшли всі разом, трохи запізнилися, всі вже сиділи за … Читати далі

Надію я зустріла в одній з лікарень. Забігла провідати давню подругу. І, як буває, серед незнайомих людей, розговорилися. Поміж бесідами про погоду, політику, високі ціни і низькі зарплати, жінки виповідали свої життєві історії. Найбільше мене вразила розповідь Надії. Можливо, вона стане уроком і для читачів «Сімейного гніздечка». За матеріалами видання Наш День Справді, у палату заходить … Читати далі

У селі життя простіше, тут воно проходить на очах – не сховаєш його, як в місті, за залізними дверима на верхньому поверсі. Всі бачать і знають, хто до тебе в гості приїхав, що ти купив, що продав. Яке господарство у тебе, який город, скільки живності у дворі, яку зарплату або пенсію отримуєш. У селі нічого … Читати далі

Коли Григорій повернувся зі своїх заробітків і, опустивши очі, сказав їй, що від нього там, в Польщі, чекає дитину інша дівчина і він приїхав розлучитися – Марта присягнулася тоді собі, що буде чекати і дочекається. Через 20 років Григорій з’явився в своєму поліському селі, підійшов до Мартиного обійстя. Вона поралася у квітнику. Підняла голову в … Читати далі

Наприкінці місяця буде рік, як я вийшла заміж. Рік назад я стояла перед коханим у прекрасній весільній сукні. Ми були такі щасливі та закохані. Гості ще довго ділилися з нами приємними враженнями з церемонії, яка була організована ідеально. Я хотіла згадувати кожну деталь того дня, але стрес змусив мене все забути. Весілля пройшло дуже швидко, … Читати далі

Я не міг спокійно дивитися, як вона відкрила шафу і з вішаків знімала своє вбрання, складала його у валізу. Я не міг повірити своїм очам. Невже нашому коханню прийшов кінець? Невже та нитка, що більше року пов’язувала нас, розірвалася протягом однієї хвилини? У мене не вистачило мужності спостерігати за цією сценою, і я покинув кімнату. … Читати далі

Часом люди у похилому віці обертаються у своє минуле і починають жаліти про прожиті якось не так роки. Починають картати себе, що все могло бути значно краще, якби не ряд якихось причин. Що витратили час на якісь непотрібні речі. А потім розуміючи власні помилки, намагаються вберегти від них своїх дітей чи внуків. Але не я. Я … Читати далі

Я люблю на свята приймати гостей. Але тільки тих, яких сама запросила особисто. А от свекруха іншої думки. Вона постійно на всі застілля приходить не сама, а бере всю родину – дві сестри з чоловіками, їх діти, ще тітку з села притягне. Загалом, у нас навіть місця за столом не було і я навіть позичала … Читати далі