Bloggers Unite – Сторінка 19

Іра працювала віддалено і не могла весь день вислуховувати нескінченні потоки пліток, тому просто ставила родичці на стіл частування і йшла в кімнату працювати. Надана сама собі, Марина шастала по шафах, запам’ятовуючи те, що бачила, і потім переказувала матері, яка погана дружина дісталася Іллі. — Мамо! У неї бруд у квартирі. І братові вона майже не готує, живуть на доставках. Хоча є й хороша новина: вона каструлі нові купила. Дорогі! Я бачила такі в магазині. Треба попросити, щоб вона їх тобі віддала. Навіщо вони їй, якщо не готує

— І каструльки! Каструльки теж навпіл ділити треба! У вас вони он які модні, а значить, грошей коштують і підлягають розміну! – Марина розпоряджалася розподілом речей брата і його дружини з таким виглядом, ніби все життя тільки тим і займалася…. Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину

Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна про це дізналася, Толя ж її й дорікнув, мовляв, у… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

— Ще встигнеш наплакатися. Коли він пішов від мене до тебе, знаєш, як мені тяжко було? Замкнулася, всі кватирки закрила, вікна завісила і три дні вила в подушку. Чого ж тоді не прийшла втішити мене? – Здавалося, від гучного голосу Антоніни в серванті сердито задзвеніли фужери. — Я не знала. Ти не говорила. – Галя заморгала почервонілими повіками

Антоніна жила сама, але готувала собі повний обід: суп, котлети або курку, гарнір. І навіть пекла пироги. Вона любила готувати і смачно поїсти. Часто ділилася їжею зі старенькою з нижнього поверху, яка теж жила сама, але через старість уже рідко… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Бабуся схаменулася, почала збивати ліжко, а Женя бурчала, що і сама вона здатна приготувати собі ліжко. Але потім махнула рукою, зрозуміла – бабусі це важливо. Та й вона за цим і їхала сюди, щоб відчути себе ось так, як ніколи і ніде себе почувати неможливо

Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на роботі вирішувала: їхати-не їхати. Часу було обмаль, та й Іллю одного залишати не хотілося. Але після обіду все ж віддзвонилася чоловікові – доповіла: поїде до бабусі… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

— Людмило, це Галя, моя дівчина! Ми з нею чекаємо дитину. І вона житиме тут, поки ти не з’їдеш, – набравшись хоробрості, видавив із себе чоловік. — Це хто ж тебе в дитинстві так упустив, що ти геть з глузду з’їхав? – сплеснула руками Люда, очманіла від такої заяви. Мало того що чоловік завів собі коханку, так він її додому до них притягнув, з животом, та ще й господиню дому виганяє

— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором. — Колишню дружину! – Галя ткнула Васю вбік. — Майбутню колишню дружину. Ми ще не розлучилися! – огризнувся той. — Я не зрозуміла, що тут за… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Він відкинувши в кінець розв’язану краватку, чортихаючись, одягає шосту шлею поспіль на котів, які чинять опір і відверто тікають від нього

О дванадцятій у дружини була операція. Проста. Планова. Нескладні маніпуляції і виписка цього ж дня. Треба б було поїхати туди з нею, але вона не наполягала. Знала, що він зайнятий. Та й відкриття нової філії на носі. — Усе добре буде,… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Вікторія зареклася, що дітей в їх сімʼї більше не буде, як тільки Євген її не вмовляв. Не дуже й умовляв, звісно, так, говорив іноді, що непогано було б дівчисько, можливо, коли-небудь… Але коли-небудь не наставало, син швидко виріс, Васильович встиг тільки двічі його із садочка забрати, а він уже до школи пішов

Євгену Васильовичу Жарко, зрадила дружина!Через 25 років шлюбу, після срібного весілля, яке вони відзначили в ресторані, за багато накритим столом.Зрадила в ніч урочистостей, присвячених сімейному щастю, вірності та коханню!Просто там, у ресторані, нахабно і нещадно, на очах у всіх, не… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

— Тату, а як же Новий рік без телевізора – несміливо запитав син, але батько не почув, або зробив вигляд, що не чує. Він діловито зібрав свої речі, і по-старому замотав телевізор покривалом, стягнувши його з ліжка. Дружина дивилася невидячими очима слідом, а син розгублено смикав рукав її халата: — Мамо, а як же Новий рік, і канікули без телевізора

— Привіт, Дімо, це тато!— Який тато?— Що значить, який, твій рідний, справжній.— Кравчук чи що?— Він, Андрій Михайлович, власною персоною. Прошу любити і поважати.— А за що любити і поважати? Я тебе не знаю і не пам’ятаю.— То може… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Тетяна нічого не помічала, вона думала про свою знахідку. Їй самій було понад 40 років, і в селі молодь звала її вже тіткою

Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена якось одразу, притулилася до одвірка і завмерла. Тихо. Нікого. Такі сни їй… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Довгих півтора року не було взагалі жодних результатів. Юра був вичавлений, Леру починало колотити від однієї згадки про наступні призначені процедури. Він возив її в центри, займався вправами з нею вдома, доходило аж до медитацій, від яких Юру все життя нудило. І одного разу Лера змогла поворухнути пальцями ніг. Це був прорив, однозначний тріумф, перший проблиск справжнього щастя в їхньому важкому спільному житті

Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула – обличчя порожнє, насуплене і без грама косметики. Юра вже давно забув, що… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Сторінка 19 з 29