— То нехай додому повертається! Я його не виганяла! — Він не хоче. Ви не пускаєте в дім його дівчину, а без неї він не повернеться. Принципи в нього. Я так розумію, він цим у вас пішов, – засміявся Кирило. — Хм, тоді нехай із нею приходить, – задумалася жінка. — А вона не піде, вона вас боїться. Ви ж вигнали її

— Ти не одружишся з цією колгоспницею і на цьому ми закінчили обговорення! До речі, куди зібрався? — У кіно з Міланою. — Машину не бери, не вистачало ще, щоб вона пропахла її дешевим парфумом. І так довелося ледь не дезінфекцію робити після ваших поїздок. Дмитро, єдиний син Ольги, близько року тому познайомився з милою … Читати далі

Наталка навіть не дуже й засмутилася. Багато хто розлучається і потім живе спокійно. А вона вже з усім впорається й одн

Юрій одружився з Наталкою, коли йому було тридцять років. Мама була рада. Нарешті її син знайшов собі жінку, яка доглядатиме за ним. А найголовніше з квартирою, хоч і невеликою, і з машиною. Ось який молодець Юра. Все й одразу. Живи та радій. Правда Наталка на п’ять років його молодша, але це ж дуже добре. Після … Читати далі

Правда, з “поїсти” після приїзду з роботи останнім часом виникають складнощі. Перш ніж поїсти, треба ще сходити в магазин, постояти біля плити, щоб приготувати. Та ще й вимити посуд після свого ж сніданку: вранці все бігом, Галина Сергіївна не завжди встигає це зробити

— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині Сергіївні невістка. — Ну це треба! Не наймалася вона! І кого вона оравою називає? Вас з чоловіком чи що? – обурюється сестра Галини Сергіївни, – … Читати далі

До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося тиші та спокою, зближення з природою і свого саду з невеликим городиком для душі

Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося тиші та спокою, зближення з природою і свого саду з невеликим городиком для душі. Усе … Читати далі

— До хати пустиш? – тільки й запитала сестра. І не чекаючи дозволу, взяла дитину за руку і стрімким кроком пройшла всередину. Поки Аліса намагалася заварити чай, Юлька її роздивлялася з-під лоба

— Дивна якась. Начебто молода, а вся сива. Очі дикі, порожні. Начебто з тобою розмовляє, а дивиться крізь тебе. Одягнена як стара. Відлюдна. Ні з ким не спілкується. Живе тут майже рік. Може, вона шабаш там у себе влаштовує, тому й не кличе нікого в дім? І завжди в чорному, як ворона. Тут до неї … Читати далі

– У тебе інша? Так? Чому ти мені не сказав? – гукнула вона йому вслід

Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАЦСу. Дівчина була чудовою господаркою. А ще лагідною та ніжною. Але останнім часом відчула охолодження стосунків. Точніше, холодніше ставав Ігор, часто бував не в настрої та не хотів спілкуватися. Як тільки повечеряє, так йде до телевізора дивитися черговий фільм. На ніжність Тані … Читати далі

Я побачила повідомлення “Я чекаю дитину” на телефоні чоловіка і пішла на таємну вечерю з незнайомцем

Коли Кароліна побачила на телефоні свого чоловіка Данила повідомлення “Я чекаю дитину”, вона спочатку посміялася, подумавши, що це помилка. Але коли надійшло ще одне повідомлення – цього разу із запрошенням на вечерю – вона зрозуміла, що має дізнатися правду. Те, що вона виявила тієї ночі, виявилося секретом, який Данило сподівався зберегти в таємниці. Мене звуть … Читати далі

– Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от! Що це! – Аліса Едуардівна тицьнула у місячний звіт довгим манікюром так, що мало не зламала нарощену красу.

Коли ключ повернувся в замку, його серце мало не вискочило з грудей, душа помчала їй назустріч. – Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от! Що це! – Аліса Едуардівна тицьнула у місячний звіт довгим манікюром так, що мало не зламала нарощену красу. – Іди! Переробляй! І, взагалі – не справляєшся – … Читати далі

— Свето, ти б частіше навідувалася, а то Веронічка мене мамою кличе. — А ти про мене нагадуй частіше, кажи, що мама в місті. — Так домовлялися ж на якийсь час, їй у садочок вже пора… — Люся, – Света ставала одразу плаксивою, на гарному обличчі з’являлася печаль і образа, – я зараз гарую, як коняка, мені місце заступника начальника відділу «світить», не можу ж упустити. Уяви, допізна працюю, коли Веронічкою займатися. А грошей я дам, щойно премію отримаю

Місцеві бабці з цікавістю поглядали у вікна, і проводжали поглядом молоду дівчину, яка несла на руках немовля.Висока молода жінка сплеснула руками й побігла назустріч: — Звідки ти, сестричко? Не чекали, не думали…— Та з автобуса я, – на гарненькому обличчі дівчини з’явилося щось на зразок гримаси, – довелося ось їхати.— У хаті ще зберігалося тепло … Читати далі

Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер з цікавістю дивилася продовження улюбленого серіалу по телевізору. Вона, звичайно, могла б дивитися серіал і в кімнаті

Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти. Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер з цікавістю дивилася продовження улюбленого серіалу по телевізору. Вона, звичайно, могла б дивитися серіал і … Читати далі