Bloggers Unite

Сторінка 10 з 30

— Це вам спасибі. Зігріли. Моїх старих уже немає. А так їх не вистачає… – прошепотів Роман. — Так, сім’я без людей похилого віку, немов дерево без коріння… – відповіла Наталя. Вони вийшли на вулицю і сіли на ґаночок, як у юності. Було тепло. Серпневий вечір, що переходить у ніч, шепотів цикадами щось ніжне, чуттєве і просте

Ромка, мужик під шістдесят років, жив у невеликому приміському селищі сам у батьківській хаті. Матір і батька він поховав два роки тому, і з дружиною був давно розлучений. Донька Рита жила в місті своєю сім’єю, і приїжджала провідувати батька у… Продовжити читання →

– У мене така новина! Зараз швиденько приготую вечерю, ми сядемо й відзначимо. Я навіть пляшечку ігристого купила. Дивись, – Лариса дістала з пакета ігристе і показала, не помічаючи напруженого погляду чоловік

Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто чудову! Вона зайшла дорогою в магазин і купила ігристого. – Зараз приготую вечерю, посидимо… – мріяла Лариса. – Миколо, я вдома! – гукнула вона, зайшовши в… Продовжити читання →

Двері у квартиру Дарини відчинилися, а Таїса застигла як вкопана. Безглузда усмішка мала б уже зійти з губ, але вона залишалася статуєю, кам’яним виразом, надто неприродним і безглуздим

Таїса якраз завершила робити манікюр попередній клієнтці і прибирала зі столу. Вона мала обідню перерву, і вона планувала забігти до кафе поруч зі своїм кабінетом. Виїздами на будинок вона давненько не займалася, але валізка завжди була напоготові. Там старенька лампа,… Продовжити читання →

— Боліли вони сильно, ні їсти, ні спати не могла, – зізналася Антоніна Петрівна, – нічого, нічого, я хустиною прикриюся. Кому я там потрібна, щоб на мене дивитися. — А нові коли будете ставити? – поцікавилася невістка. — Ох, нескоро, Катрусь. Тут борги треба віддати, 50 тисяч позичила у знайомої, обіцяла протягом півроку віддати з відсотками

Син не зрозумів спершу, чому мама прикриває рот хусточкою і посміхається якось скуто. Вона відступила боком від гостей, пропускаючи до квартири сім’ю сина. — Що з вами, Антоніно Петрівно? – поставила запитання в лоб невістка. — Та нічого, нічого, маленька… Продовжити читання →

Стала Ніна м’ясо приносити свіже, тільки-но з базару. Будеш, мовляв, котлети робити натуральні, раз сосиски не до вподоби, а він заявив, що зовсім від м’яса думає відмовитися, перейти на овочі та крупи, як святі люди

— І куди в нього тільки ті гроші діваються? Пенсія яка хороша, та ще й працює… І купує собі всяку дрібницю дешеву замість їжі. Їв би, як король, за ці гроші. А він… Може, в ігри які чи в карти… Продовжити читання →

Вранці спала до десятої, каву приносили в ліжко (на перших порах із ввічливості), сама нічого не мила, не прала, не прибирала – все це чомусь лягало на плечі Наді та Ігоря. Ба більше, одного разу Надя виявила на дверцятах холодильника акуратно прикріплений розпорядок домашніх справ. Таблиця з підписами: “Понеділок – вологе прибирання”, “Середа – вікна”, “П’ятниця – холодильник”. І внизу приписка: «Відповідальні – Надія і Ігор»

Надія застигла на місці, ніби її облили крижаною водою. — Що ви зараз зробили?! – голос її здригнувся. – Ви залізли в мою сумку?! Людмила Аркадіївна повернулася, навіть не зніяковівши. На обличчі – спокій і якась поблажлива втома. — Чого… Продовжити читання →

— О! – Віра розсміялася. – Це бабусин код. Бачиш, три хрестики? Значить, тісто має підходити тричі. А ці закарлючки – вона так відзначала, для якого настрою який пиріг. — Для настрою? — Ну так. Ось цей, з маком – від безсоння. Цей, із вишнею – для важливих розмов. А ось цей… – Віра запнулася, – цей вона пекла востаннє

— Не можу я більше так! – Віра жбурнула сумку на диван із такою силою, що кіт Паштет, який дрімав на подушці, підстрибнув і з обуреним нявчанням помчав на кухню. — Що сталося? – Андрій відірвався від ноутбука, де перевіряв… Продовжити читання →

— Вибач, Томо. Я й сама не знала, що так усе вийде. Скрутило ось раптово, думала, що все, прийшла стара з косою. Ну нічого, все обійшлося слава Богу. Зараз полежу трохи, та випишуть. Ніколи мені тут відпочивати, бабуся вдома. Як Вітя з нею впорається? Вона ж шкідлива стала, просто немає сил

— Ну подруго, і налякала ж ти нас усіх! Що це ти надумала, Олено? Чого терпіла стільки часу? А якби не встигли тебе довезти? Олена, яка була ще дуже слабка після перенесеної операції, лежала на ліжку бліда, з синюватими губами… Продовжити читання →

– Сину, а що інших немає? Чому саме вона? Що в ній гарного? Непоказна, худенька, маленька. Ось в наш час чоловікам подобалися зовсім інші дівчата! І взагалі, не пара вона тобі

– Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли та де вам буде зручно? Наталя Петрівна напружилася, особливо після слів – майбутня невістка. Що це за такі новини? Вадим не казав, що збирається одружитися з нею…. Продовжити читання →

Через деякий час, коли Наталя готувала святкову вечерю, прийшов чоловік із шикарним букетом червоних троянд

Наталя повернулася з роботи трохи раніше, ніж звичайно, строга начальниця відпустила її з нагоди Дня Народження – 45! А вже завтра іменинниця разом із чоловіком вирушать на море. Увійшовши до своєї кімнати, Наталя знайшла на ліжку ляльку, стару ляльку, про… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Bloggers Unite — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑