Хлопець йому відверто не подобався: зарозумілий і надто мазаний. Краще б дочка вибрала когось із хлопців, з ким ходила в походи, вони всі були прості, веселі, міцні та мужні

– Дякую, я не буду. – Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підвела очі на дочку. Каті було двадцять, і вона завжди відрізнялася добрим апетитом. Це не заважало їй залишатися у чудовій формі. Ще зі школи, … Читати далі

— Здоровенний шматок червоної риби, – поділилася я зі свекрухою. — І більше помсти не буде? – запитала мама Матвія. — Не буде, – кажу, – просто хочу дати йому відчути, дорікнути, він негарно чинив. — За що я тебе і ціную, – кивнула мама чоловіка, – не мстива ти

— Купи червоної рибки! – попросила я Матвія, який зібрався в магазин, – невеликий шматочок, так хочеться! —  З глузду з’їхала? – округлив очі чоловік, – Ти цінники в магазинах бачила? Яка нам червона риба? Ти в декреті, грошей немає, у мене зараз премії не буде, та ще й іпотечний платіж на носі! У принципі, … Читати далі

– Ти де таке золото знайшла? – тихенько спитала у сестри тітка Люда. – Моя ж ні риба ні м’ясо. Вічно мовчить і оченятами блискає, аж бісить

– Юлю, до нас мама збирається у гості. – Вадим акуратно зайшов на кухню.Мало того, що Юля була зла, ще й він з такими новинами. – Ага! – здуваючи з лоба пасмо волосся, що вибилося з пучка, кивнула молода жінка.Ох, як вона була зла! А коли Юля злилася, то вона прибирала. Медитація така. Особиста! – … Читати далі

— А тут іншого не дано, донечко. Та й навіщо ускладнювати? Зможеш пробачити, то пробач, а ні – і себе не муч, і дітям нерви не роби, виженеш, і діло з кінцем. Не життя це, Наталю. Рано чи пізно набридне Мишкові, він і сам піде. Тільки і ти його зненавидиш, і діти. Ні до чого це

Першою не витримала мама. Спочатку вона сиділа тихо, мовчки, наче мишка, дивилася на те, як донька, розпалюючи сама себе, знову впадає в істерику й чіпляється до чоловіка, а потім, коли Михайло тихо вийшов з-за столу, стиснувши зуби сказала: — Наталка, припини зараз же! Знайшла час стосунки з’ясовувати! Зараз то навіщо? При мені, при дітях. Нехай … Читати далі

— І суп смачний, молодець, Іринка моя, ще й готувати встигає. Бачиш, яка дружина тобі дісталася, Ігоре, і працює, і обіди готує! — Та це… взагалі-то я обід готував, я зараз готую, вдома ж… Теща перестала їсти, захоплення на її обличчі розвіялося, як ранковий туман

— Що, не чекали? Та-аак, я люблю сюрпризи, така вже у вас несподівана мама. Як ревізор – раз і приїхала. — Та ми знали, що їдете, сказали б точніше, то я б зустрів, — Ігор трохи розгубився, пропускаючи тещу до квартири. — А де доця? — Та на роботі, день же робочий. — А ти … Читати далі

— Це вам спасибі. Зігріли. Моїх старих уже немає. А так їх не вистачає… – прошепотів Роман. — Так, сім’я без людей похилого віку, немов дерево без коріння… – відповіла Наталя. Вони вийшли на вулицю і сіли на ґаночок, як у юності. Було тепло. Серпневий вечір, що переходить у ніч, шепотів цикадами щось ніжне, чуттєве і просте

Ромка, мужик під шістдесят років, жив у невеликому приміському селищі сам у батьківській хаті. Матір і батька він поховав два роки тому, і з дружиною був давно розлучений. Донька Рита жила в місті своєю сім’єю, і приїжджала провідувати батька у вихідні, і в літню відпустку. — Одружуйся, тату. Мама поїхала до себе на батьківщину в … Читати далі

– У мене така новина! Зараз швиденько приготую вечерю, ми сядемо й відзначимо. Я навіть пляшечку ігристого купила. Дивись, – Лариса дістала з пакета ігристе і показала, не помічаючи напруженого погляду чоловік

Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто чудову! Вона зайшла дорогою в магазин і купила ігристого. – Зараз приготую вечерю, посидимо… – мріяла Лариса. – Миколо, я вдома! – гукнула вона, зайшовши в маленьку квартирку. Галасувати не було потреби, з будь-якого куточка квартири добре було чути, як клацає … Читати далі

Двері у квартиру Дарини відчинилися, а Таїса застигла як вкопана. Безглузда усмішка мала б уже зійти з губ, але вона залишалася статуєю, кам’яним виразом, надто неприродним і безглуздим

Таїса якраз завершила робити манікюр попередній клієнтці і прибирала зі столу. Вона мала обідню перерву, і вона планувала забігти до кафе поруч зі своїм кабінетом. Виїздами на будинок вона давненько не займалася, але валізка завжди була напоготові. Там старенька лампа, але ще робоча. Набір одноразового приладдя. Залишалося лише додати лаки. Увійшовши в становище постійної клієнтки, … Читати далі

— Боліли вони сильно, ні їсти, ні спати не могла, – зізналася Антоніна Петрівна, – нічого, нічого, я хустиною прикриюся. Кому я там потрібна, щоб на мене дивитися. — А нові коли будете ставити? – поцікавилася невістка. — Ох, нескоро, Катрусь. Тут борги треба віддати, 50 тисяч позичила у знайомої, обіцяла протягом півроку віддати з відсотками

Син не зрозумів спершу, чому мама прикриває рот хусточкою і посміхається якось скуто. Вона відступила боком від гостей, пропускаючи до квартири сім’ю сина. — Що з вами, Антоніно Петрівно? – поставила запитання в лоб невістка. — Та нічого, нічого, маленька неприємність, – метушливо потрясла головою жінка, – нарешті ви приїхали, мої дорогі, я вже думала, … Читати далі

Стала Ніна м’ясо приносити свіже, тільки-но з базару. Будеш, мовляв, котлети робити натуральні, раз сосиски не до вподоби, а він заявив, що зовсім від м’яса думає відмовитися, перейти на овочі та крупи, як святі люди

— І куди в нього тільки ті гроші діваються? Пенсія яка хороша, та ще й працює… І купує собі всяку дрібницю дешеву замість їжі. Їв би, як король, за ці гроші. А він… Може, в ігри які чи в карти грає? А що? Є ж підпільні клуби різні… Ніна міркувала сама з собою, роблячи вдома … Читати далі