– Це, напевно, твої мати з батьком таку умову поставили? – обрушилася на чоловіка Карина, усвідомлюючи, що їх конфлікт заходить занадто далеко

– Карино, другого малюка ми теж пропишемо в квартиру до твоїх батьків. Так буде зручніше. Тим більше, що ти і Колька теж там зареєстровані. Потім не буде проблем, не доведеться знову бігати по всіх цих інстанціях і витрачати купу часу. – Вово, а ти не занадто нахабнієш? Моїм батькам і так доводиться платити комуналку за … Читати далі

– У нас, сподіваюся, будуть різні спальні? Я, знаєш, поважаю особисті кордони. І так – я бачив вершки. Вони, як відомо, йдуть одразу в кота. Де вони?

– Хочеш жити з багатим чоловіком – спочатку зроби його багатим! — кинув Ярослав, заштовхуючи речі до спортивної сумки. – Іди- іди, не обертайся! — усміхнулася Марія йому вслід і, для більшої переконливості, кинула в його спину апельсин. На її подив – потрапила. Апельсин із характерним «шлепом» врізався в спину Ярослава, надав йому прискорення, а … Читати далі

Про дружбу двох родин – Коваленків і Бондарів в селі знали всі, бо трималися вони завжди разом як справжні родичі. Жили через один город, ходили однією дорогою, і навіть малеча у двох сім’ях народжувалась майже в один час. Олена Коваленко й Марія Бондар були як сестри. Разом працювали в місцевому клубі. Чоловіки їхні – Іван і Петро – разом їздили на лісоповал, ловили рибу, а на вихідних збиралися разом на посиденьки. Але все змінилося після того, як родина Коваленків вирішила переїжджати в Польщу

Про дружбу двох родин – Коваленків і Бондарів в селі знали всі, бо трималися вони завжди разом як справжні родичі. Жили через один город, ходили однією дорогою, і навіть малеча у двох сім’ях народжувалась майже в один час. Олена Коваленко й Марія Бондар були як сестри. Разом працювали в місцевому клубі. Чоловіки їхні – Іван … Читати далі

– А вона працює… Ірино Максимівно, у вашому віці ви мали б дивитися серіали та лущити насіння на лавці. А ви “працюєте”… А якщо до цього дійшло, то треба й гроші до загального бюджету вносити, інакше виходить, що все на наших плечах. – діловим тоном заявив зять

– Книжку читаєш? Добре тобі. Час є… А я ось нічого не можу – ні книжку почитати, ні посидіти, ні відпочити. Кручусь, як муха в окропі. Лізка росте, все горить на ній, не встигаємо одяг купувати. Мишкові зарплату урізали… – донька Ірини Максимівни, напросившись у гості, зручніше вмостилася на материній кухні та почала скаржитися на … Читати далі

– А я не хочу соромитися свого щастя. Мій подружній обов’язок перед тобою виконаний, тепер роблю що хочу, ти мені не указ

Марина давно підозрювала, що Геннадій їй зраджує. Він почав ретельно стежити за собою, забирати телефон навіть у ванну, а коли дружина назвала його слоником, як і всі тридцять років до цього, розлютився: – Тобі не соромно сюсюкати? Таке підходить тільки молодим дівчатам. І все ж Марина переконувала себе: «Ми з Геною пройшли крізь вогонь, воду … Читати далі

Поки вона лікувалася від травми, він крутив на стороні роман! Та на якій стороні? У неї вдома! Під її власним носом

-Донечко! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно говорила Ліза в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком або онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялася в трубку Валерія. – Чесно кажучи, ми не планували, але раз так вийшло – буду берегти себе і готуватися стати найкращою … Читати далі

Недавно колишня свекруха прощупувала чи я би її сина не пробачила. – Він готовий вернутися, попри те, що про тебе кажуть

Коли це все сталося, то мама мені сказала, що це все через те, що я швидко пробачила чоловіка. – Треба було почекати аби він заслужив прощення, а не отак зразу – добре, приходь назад. Але я вас питаю – хіба пробачити легко? Чоловік мені сказав, що я після другої дитини дуже змінилася, вже не та, … Читати далі

Я йому нічого не дам з того, що було куплено моєю працею, – сказала рішуче Галина. – Якщо треба, доведу кожен чек, кожен переказ. Їй допомогла адвокатка – молода жінка, яка колись теж була в Італії. – Пані Галино, ви не перша. Але ви маєте сили бути тією, хто не мовчить. Боріться. Вона боролась. У суді показали, що більшість переказів ішли напряму Галею з її особистого рахунку. Що квартиру вона купувала вже після повернення, окремо від родинного бюджету. Що Василь узяв позику на машину, а Галя її сплатила повністю сама. Суд залишив квартиру їй. Василь, озлоблений, навіть не попрощався з донькою

Галя поїхала в Італію, коли доньці Іринці виповнилося п’ять. Чоловік, Василь, тоді лишився з дитиною вдома. Обіцяв: – Я все витримаю. Головне – щоб ти не плакала там. – Та я ж на рік, Васю. Зароблю трохи, повернуся. Ми хату підлатаємо, Іринку в садок гарний, на море поїдемо. Минуло не рік – сім. Якось непомітно. … Читати далі

У нашої мами троє дітей, але якось так вийшло, що для неї завжди був один – улюблений. Іван. Наймолодший. І найжалібніший. Усі його недоліки – прощалися. Усі його прохання – виконувалися. І якщо я чи старший брат ще могли почути: «Не зараз», або й просто «ні», то Іванові вона й останню банку варення віддавала. Ми ще в дитинстві це відчували, але не нарікали. Ну Іван, то Іван. Мамине сонечко. А ми – вже якось самі собі ради дамо. Але одного разу ми не витримали

У нашої мами троє дітей, але якось так вийшло, що для неї завжди був один – улюблений. Іван. Наймолодший. І найжалібніший. Усі його недоліки – прощалися. Усі його прохання – виконувалися. І якщо я чи старший брат ще могли почути: «Не зараз», або й просто «ні», то Іванові вона й останню банку варення віддавала. Ми … Читати далі

– Тільки… Дядю Паша, ви не кажете нікому. Бо мене в мамки заберуть. Вона хороша. Ненадійна просто

Мама знову напилася. Це Славко зрозумів коли побачив відкриті двері. І на роботу знову не пішла, отже грошей на їжу не буде. У магазині вже в зошит не записують більше, надто багато винні. Славко зітхнув і переступив поріг. У хаті все лежало на підлозі. Мати теж до ліжка не дісталася. Окрім порожньої пляшки та фольги … Читати далі