admin

…Він схопив її за край пальта. Аліса навіть крикнути не могла – раптом голос зник. Та й людей особливо на вулиці не було. О десятій годині вечора. Це вона чомусь вирішила зрізати шлях і не викликала таксі. Вирішила прогулятися – ліс зимовий недалеко, краса, як у казці. Тільки раптом вітер піднявся зі снігом. І навіть … Читати далі

Ганна дивилася на екран банківського додатка і рахувала в умі. Тридцять тисяч замість двухсот. Де решта грошей? Максим порався на кухні, гримів посудом і щось бурмотів собі під ніс. Зазвичай він приходив додому о пів на сьому, а сьогодні заявився о дев’ятій. І поводився якось дивно. – Максе, йди сюди! Він з’явився у дверях із … Читати далі

Орися завжди була сильною. Не гордою, не різкою – саме сильною. Вона вміла все зробити, мала руки, які знали, як варити борщ і лагодити двері, і добре серце, що все життя належало доньці. Чоловік Орисі зник із її життя, коли доньці Соломійці було лише два місяці. Казав, що не готовий бути батьком, і що життя … Читати далі

– Назарчику, а ви з Марічкою не могли б на вихідних заскочити? Картоплю треба викопати, город прибрати. Поки ще сонечко, гріх таку погоду втрачати, – лагідно говорила Олена, тримаючи телефон біля вуха. – Добре, мамо, постараємось, – відповів син. Він завжди був такий – сказав, значить, зробить. І хоча Олена виростила його сама, без сторонньої … Читати далі

Маргарита з Вадимом увійшли до квартири й остовпіли. У коридорі, прямо на підлозі, валялися шуба, чоботи та дорожня сумка. Вони перезирнулися один з одним. Поки вони були на роботі, хтось проник у їхню квартиру. Вадим пройшов до кімнати й побачив, що на дивані спить Світлана, його колишня дружина. Ось її він зовсім не очікував побачити. … Читати далі

Я стояла в нашій тісній кухні, пакуючи цукерки в контейнер після поминок. Запах кави та свіжих квітів змішувався з важким відчуттям втрати. Мій чоловік, Назар, пішов із життя так раптово, що я досі не могла повірити. Наш маленький син, Максимко, спав у колясці, а я намагалася триматися, щоб не розплакатися перед родичами. Саме тоді до … Читати далі

Андрій увімкнув двірники на максимум, але скло все одно залишалося каламутним від потоку дощу. Злива хльостала з такою люттю, наче небо мстилося за все безхмарне літо. Годинник показував о пів на одинадцяту. До будинку залишалося близько сорока кілометрів. – Треба було переночувати в місті, – буркнув він собі під ніс. Відрядження затяглося, а вдома – … Читати далі

Іван із Тетяною спокійно собі обідали, аж тут двері відчиняються, і до хати заходить якась неохайна жінка. Кинула недбало свій старий рюкзак у куток і каже: — Ну, здорово, батя! — і розкинула руки, мовляв, обійматися прийшла. Іван аж подавився, закашлявся судомно. А Тетяна гнівно: — Ти хто така? І який ще батя? — Жінка … Читати далі

Коли Лілія виходила заміж за Степана, всі її подруги крутили носом. – Ти, міська дівчина і в село? – зітхала колежанка з університету. – Там же трактори замість маршруток! Але Лілія була закохана по самі вуха. Степан – щирий, роботящий, справжній. Високий, кароокий, працював ветеринаром, мав добру освіту й жив у селі з мамою. – … Читати далі

– Мама у п’ятницю приїжджає, – Микола ввалився ввечері у квартиру з усмішкою кота з мультфільму “Аліса в країні чудес” і два чи три рази повторив цю фразу, щось муркочучи собі під ніс. Марина помітно зблідла, але нічого не відповіла. Вона ще чудово пам’ятала у найдрібніших деталях попередній приїзд свекрухи. – Та ці анекдоти придумали … Читати далі