admin – Сторінка 27

Цей аксесуар тобі настільки був потрібен, Оксано? Ти ж знала прекрасно, що Антон часто бере автівку, бо працює на будові, між хлопцями, а вони, сама знаєш, будуть його тим рожевим кермом дражнити, – сказала я до невістки. Але все це, як горохом об стінку. Я б мовчала, якби Оксана на цю автівку сама заробила і купила, але ж ні, це їй мама вислала гроші. Сваха ж моя вже більше десяти років в Італії на заробітках

– Цей аксесуар тобі настільки був потрібен, Оксано? Ти ж знала прекрасно, що Антон часто бере автівку, бо працює на будові, між хлопцями, а вони, сама знаєш, будуть його тим рожевим кермом дражнити, – сказала я до невістки. Але все… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з Надею холодильнику пісна гречка і кілька, то моя теща не соромиться їсти навіть червону рибу і авокадо. Прикривається Лідія Тарасівна, що вона свого часу собі на таку старість заробила. Але нас це мало тішить

Я спеціально відкрив холодильник тещі, щоб подивитися, чим вона харчується. Мене дивувало, що завжди вона намагалася їсти в той час, коли ні мене ні дружини на кухні не було. І моє чуття таки мене не підвело. Якщо в нашому з… Продовжити читання →

9 Серпня, 2025 0

– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Я виходила заміж у червоній сукні, свекруха про це знала заздалегідь. У РАЦСі подарувала мені шикарний букет жовтих троянд з метровими зеленими стеблами. Через них я виглядала на фотках як світлофор. А розтратилася на цю красу свекруха не випадково: вона підійшла до мене між ділом і уточнила, що жовті квіти – це на розлуку. Після весілля свекруха зі свекром виділили нам чоловіком квартиру, але порожню. Вікна старі, меблі не було. Облаштовуйтесь, мовляв, і живіть, вам лишиться квартира

– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Чоловік наче і на моїй стороні завжди, але мама його тихенько, як то кажуть, обробляє…. Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

Привіт, синочок! Як день пройшов? А я котлеток твої улюблених насмажила, з капустою, все як ти любиш, – протараторила на одному диханні свекруха. Я ж стояла позаду неї, як за шафою, яка не давала й приступити до “її об’єкта”. Виходить так, що я і зустріти чоловіка нормально не можу. Вітя також дивний, ні, щоб маму відсунути і поцілувати дружину. – О, котлетки це супер. Я весь день мотався по об’єктах. Голодний, як собака. Тоді моя свекруха щаслива йде на кухню і обходжує свого синочка. Вона робить те, що раніше робила для Віктора я

– Привіт, синочок! Як день пройшов? А я котлеток твої улюблених насмажила, з капустою, все як ти любиш, – протараторила на одному диханні свекруха. Я ж стояла позаду неї, як за шафою, яка не давала й приступити до “її об’єкта”…. Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

А Оленка в новій кофті! Така гарна! Мабуть, дорога?, – зухвало спитала на коридорі свекруха. – Ой, ну яка дорога. Я ж все по акції стараюся купляти. Потрапила мені на очі курточка для Вадима в торговому центрі, а на другу річ в чеку знижка 50 відсотків. Ось і вийшло мені одягнутися навіть не за 400 гривень. – Та я тобі не Вадим, мене не розведеш, – відповіла Ніна Гаврилівна. Я вже не знала, чи роззуватися і проходити в кімнату, чи розвертатися в автівку і їхати додому

– А Оленка в новій кофті! Така гарна! Мабуть, дорога?, – зухвало спитала на коридорі свекруха. – Ой, ну яка дорога. Я ж все по акції стараюся купляти. Потрапила мені на очі курточка для Вадима в торговому центрі, а на… Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що, що вона дитину чекає! Це ж треба було таке втнути! Попросилися Максим з Тонею до мене пожити на якийсь час. Думаю, чого ж ні, квартира у мене трикімнатна, помістимося. Вони працюють цілий день, я – пів дня, вони пізніше встають, я раніше – тобто ніхто нікому особливо не заважав. От тільки якось я повернулася увечері з прогулянки і не побачила в квартирі свого старого улюбленого кота. На допомогу мені прийшла відеокамера

Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що, що вона дитину чекає! Це ж треба було таке втнути! Попросилися Максим… Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

Свекруха дешево намагалася продати нам шафу, яку ми їй купили на подаровані на весілля гроші. – Сподіваюся, ти при надії, інакше незрозуміло, як ти це їси, – видала свекруха, дивлячись, як я доїдаю банку кислих солоних огірків. Коли народилася Соломійка, чоловік купив мені на допомогу посудомийну машину. Зайшли в гості його батьки. Поїли. Я почала складати посуд у машинку, а свекруха вся звелася: – А навіщо вам ця посудомийка? Таких грошей вартує! А коли працює, ще й електрика витрачається! Та ну її! Краще мили б під краном – ще ніхто від цього на небеса не полинув! Недавно на День народження подарувала пакет з її ношеними шкарпетками і ночнушками. Пояснила, що шкарпеток стало у неї забагато, а ночнушки їй стали малі і вона вирішила носити піжами. Викидати або пустити на ганчірки шкода. Тому – дарую тобі, Оленочко! – Оленко, вам гриби потрібні? Білих тут назбирали і лисичок чимало. Я відповіла, що чого ж, не завадять. Минулого тижня привозять вони зі свекром нам кілька кілограмів грибів і каже: – Я по знайомим вже більшість розпродала, а вам хорошу знижку зроблю! Довелося купувати. А ось зовсім “свіжачок”: подарували вони зі свекром Соломійці, не запитавши у нас дозволу чи поради, папугу на День народження – на 4 роки. Я наступного дня сказала Дімі відвезти пташку назад його мамі

Трохи розповім, яка людина мама чоловіка, щоб ви розуміли, як мені живеться. Мешкає Марина Олександрівна на сусдній вулиці і є у нас частою гостею. Коли ми тільки одружилися, свекруха дешево намагалася продати нам шафу, яку ми їй купили на подаровані… Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

Ми їхали в іншу область, щоб не оце поїсти! Я тому і положила в конверт 200 гривень замість 200 доларів, які для сватів приготували ми з чоловіком одразу. Та вони нам на новий паркан дуже таки знадобляться, тому я навіть рада, що ось так воно вийшло. А наші міські свати знай що хочуть, те і думають, коли конверт відкриють. Діти наші за кордоном вже 5 років, ми толком з батьками зятя і не спілкуємося, але це вони покликали нас на 35 років спільного життя. Я аж отетеріла, коли їхній стіл побачила. Ще сирими шампіньйонами мене не частували

Ми їхали в іншу область, щоб не оце поїсти! Я тому і положила в конверт 200 гривень замість 200 доларів, які для сватів приготували ми з чоловіком одразу. Та вони нам на новий паркан дуже таки знадобляться, тому я навіть… Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

Іванко, які хрестини онучки в ресторані? Це ж треба якийсь подарунок купити чи гроші дати. А в конверт же тисячку не вкладеш. Підемо наступного дня і привітаємо онучку дома, щоб без цих витрат. Я ж вікна пластикові замовив. Нам є куди вклалися, – сказав чоловік. Я ж, щоб ніхто не бачив, пішла в сад за хату, яку ми все життя будуємо, і розплакалася. Добре що дочка вийшла заміж і дременула від цієї тотальної економії. Я ж так вчинити не можу

– Мамо, я через цю вашу хату моря не бачила. Доки ти плануєш мовчати? Невже ця тотальна економія ще тебе не замучила?, – сказала мені дочка, коли я сказала, що не маю грошей, щоб йти на хрестини до онучки, які… Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

У нас заночувала свекруха. З ранку вбігає до спальні з криками: “Вставай! Ти бачила, що в тебе на кухні діється?” Я підскочила, в піжамі рвонула коридором, халат на ходу натягую, носом вожу – може, пригоріло що? Залітаю і бачу, що мої діти мирно сидять за столом, яєчню жують, чаєм запивають. Зовиця Віка завалилася без гостинця навіть на мою кухню і завела стару пісню: я ледарка і нікудишня мати. Ні, звичайно, в обличчя вона мені цього не каже, а лише натякає, заявляючи з зітханнями і охами: – Ні, Оленко, ніколи мені тебе не зрозуміти, як тобі спокійно спиться, коли в тебе не нагодовані діти бігають! А все тому, що я не готую вранці сніданок, та й взагалі не влаштовую з їди такого культу, як у них зі свекрухою прийнято. Поїли, не поїли – хіба це сенс життя? Хто захоче – знайде чи хотдога собі купить, благо гроші є на це і в чоловіка і у дітей. Діти підросли, мають свої смаки. Один хоче мюслі, інша сирок просить, третя взагалі з ранку від усього відмовляється, зате в садку уплітає за милу душу все, що лежить у тарілці, – виховательки з нянечкою не натішаться. І навіщо я пнуся?

Зовиця Віка завалилася без гостинця навіть на мою кухню і завела стару пісню: я ледарка і нікудишня мати. Ні, звичайно, в обличчя вона мені цього не каже, а лише натякає, заявляючи з зітханнями і охами: – Ні, Оленко, ніколи мені… Продовжити читання →

8 Серпня, 2025 0

Автор admin