25 Липня, 2024
Ранок. На цвинтарі ні душі. Я прибирала могилу бабусі і жалілась на чоловіка, аж раптом до мене обізвався голос: – Дорогенька! Біжи ти від нього! Нічого за таким сльози лити! – відповіла жінка поважного віку у красивому довгому платті й намисті. Тоді я й гадки не мала з ким матиму розмову

Ранок. На цвинтарі ні душі. Я прибирала могилу бабусі і жалілась на чоловіка, аж раптом до мене обізвався голос: – Дорогенька! Біжи ти від нього! Нічого за таким сльози лити! – відповіла жінка поважного віку у красивому довгому платті й намисті. Тоді я й гадки не мала з ким матиму розмову

У будинку поверхом вище жила моя подруга Аня. Ми познайомились випадково, точніше у неї тоді мало не сталась пожежа і вона в паніці бігала шукала допомоги. Тоді все закінчилось добре, але я зрозуміла, що ця добра і наївна людина чомусь притягує до себе багато неприємностей.

Аня розповідала щоразу нові пригоди, а мені не вкладалось в голові, як вона це все переживає, як це все можливо з однією лише жінкою. 

Влітку минулого року вона з чоловіком поїхала на курорт. Стосунки у них були не найкращими. Я подумала, що якраз трохи відпочину від її вічних негараздів. Їхня відпустка минула швидше, ніж я собі думала.

 Того дня я заварила собі каву, ввімкнула улюблену передачу та сіла на дивані. Раптом задзвонив телефон:

– Привіт! Ти вдома? – спитала ошелешеним голосом Аня.

– Так! В тебе все добре? Бо голос такий переляканий!

– Ні! Можна до тебе зараз прийти, бо відчуваю, що з розуму зійду.

– Звичайно приходь! – я й гадки не мала, що з нею могло статися.

Її історія досі викликає у мене мурашки. Просто такий випадок дуже дивний, тому я хотіла спитати у вас чи варто вірити в подібне. Чи взагалі таке буває?

Отож, Аня розповіла як вони з чоловіком відпочивали. По правді їхні стосунки вже другий рік не були нормальними. Дійшло до того, що він любив напитися і шлятися до самого вечора. На щастя у них ще не було спільних дітей. Не знаю, що тримала Аню поруч з ним.

Приблизно в останній день відпустки її чоловік знову напився і ледве живий доповз до їхнього номера. Зранку Аня побачила на його футболці жіночу помаду. Це так її розсердило і розчарувало, що вона була готова закричати на весь світ.

Коли зрозуміла, що розбудити чоловіка вона не може, спав, як вкопаний вирішила зібрати речі й повернутися додому на їхній машині. А він нехай сам добирається!

Дорогою додому Аня пригадала, що перед відпочинком не встигла заїхати в село до родичів. Там жила її бабуся та дідусь, яких вже не було 5 років і тітка. Аня хотіла прибрати на могилках рідних і заодно побачитись з родичкою

Взяла все необхідне, пензлик, купила фарбу і поїхала. Сталось так, що могили бабусі і діда були в різних місцях. Тож перше вона пішла до діда. Там було багато роботи, все заросло травою, фарба з огорожі облупилася, памятник покрився мохом. Аня пробула там майже до вечора.

Але встигла піти і на бабину могилу. Одразу було видно, що тут частіше прибирають, от тільки огорожу потрібно було пофарбувати. Та щоб не застати ніч Аня вирішила перенести це на ранок. Сіла на лавці, що була поруч і розплакалась.

Вона дуже любила бабусю. З нею вони могли розмовляти про все на світі. От і про чоловіка невірного хотілося комусь пожалітися.

– Він таке утнув, що я вам передати не можу! І за кого я заміж вийшла, соромно про це думати! – почала Аня в голос.

Ми живемо як кішка з собакою, постійно якісь сварки й ніякого примирення. Ще він почав випивати. Хоча моментами мені здається, що все ще наладиться. Вмовила його поїхати на море, думала зблизимось, але то був не відпочинок, а катастрофа. В кінці він взагалі мені зрадив! Мені це на голову не налазить, як так можна? Треба подавати на розлучення.

Раптом зі спини Аня почула жіночий голос:

– Дорогенька! Біжи ти від такого чоловіка! Нічого за ним сльози лити! – відповіла жінка поважного віку у красивому довгому платті з квіточками.

– Ви справді так думаєте? – з відчаю спитала Аня.

– Вирішувати тобі.  Давай я тобі свою долю розповім! У мене чоловік почав гуляти майже зразу після першого року в шлюбі. Гуляв і ні мої істерики, ні благання не допомагали. Потім він підсів на чарку, я намагалась його лікувати, возила в клініки, до гадалок і нічого не виходило.

Потім народила дочку в надії, що він зміниться, але його це не зупинило. Дійшло до того, що він на Різдво так напився, що заснув на порозі й замерз.

Вони ще тоді трохи поговорили. Але в Ані більше не було сумнівів продовжувати стосунки з чоловіком. Їй ой як не хотілось повторити долю цієї жінки, що просто захотіла її попередити.

Наступного ранку Аня знову поїхала на могилу бабусі, щоб все доробити. Впоралась вона швидко, але з голови не йшла її вчорашня розмова з красивою жінкою. Зібравши всі речі вона востаннє глянула на памʼятник, огорожу. Як раптом їй в очі впала сусідня могила.

– О Господи! – з жахом викрикнула Аня.

На фото тієї могили була зображена та сама незнайомка, яка вчора з нею розмовляла. Аня кинулась до машини, виїхала на трасу і сама того не розуміючи якось доїхала додому. В такому шоковому стані вона й подзвонила мені. 

– Виходить, це був дух тієї жінки? – здивовано спитала я? – Почула, що ти розповідала і хотіла попередити?

– Я не знаю! Але це справді була вона! Я ще пропонувала її підвезти, а вона відмовилась, казала, що їй тут дуже близько йти! Ти думаєш я божевільна?

А ви вірите, що духи приходять до нас з того світу? Ви чули подібні історії?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *