16 Червня, 2024
Знайомство зі сватами закінчилося великим скандалом. Зустрічала їх хлібом-сіллю, а проводжала віником

Знайомство зі сватами закінчилося великим скандалом. Зустрічала їх хлібом-сіллю, а проводжала віником

Я й гадки не мала, що знайомство зі сватами закінчиться таким скандалом. Якби знала, що так буде – взагалі б не пустила їх до квартири!

Отож, у мене з чоловіком є єдиний син Петро. Він хлопець хороший, зараз йому 23. Він закінчив магістратуру та живе поки у нас. З роботою як може – так і крутиться. За всі ці роки побував і вантажником, і охоронцем і кур’єром.

Я за те, аби діти самотужки підіймалися на ноги, а не залежали від батьківського гаманця. 

І ось десь три місця тому Петро сказав, що його дівчина Оленка вагітна. Я була з нею знайома, приємна та мила, добре знайшли спільну мову. Тому тут вже останній дурень зрозуміє, що треба робити весілля. 

Поки діти планували тільки розписатися, бо треба гроші на малюка відкладати. Запросила сватів, аби познайомитися. Майже три дні прибирала у квартирі, готувала до ночі салати, тортик навіть спекла! І ось пані Ярослава запитує мене:

– А у якій кімнаті ви дітей поселите? 

Я подивилася на неї, як баран на біблію:

– Тобто? Ви про що?

– Ну діти будуть у вас жити? Бо ми в селі, у нас хата мала, та й що вони там робитимуть? А тут велике місто, знайдуть садок для дитинки. Ми хіба будемо продукти з городу передавати

– Нехай вони живуть окремо, квартиру орендуватимуть! – відповідаю нахабній родичці. 

Коли сваха це почула, то так почервоніла з люті, як рак. Вона у моїй квартирі почала сваритися. Ну ви уявляєте, яка то наглість?! Нарікала, що я така жадібна та скупа жінка, що мені для онука шкода і я молодят з квартири виставляю.

Звісно все закінчилося великим скандалом, свати поїхали геть.

Ну і син за ними побіг, як мале цуценя безхарактерне. Тільки ввечері до мене зателефонував з претензіями:

– Мамо, ну в нас скоро буде дитина! Ми не претендуємо на житло, а просто хочемо мати бодай якийсь дах над головою. 

Я сказала твердо “ні.” Я не збираюся ще його жінку та дитину на своїй спині тягнути. 

Крім цієї квартири, у нас є ще однокімнатна, на Сихові. Ми її здаємо в оренду, символічно 8 тисяч гривень та комунальні. Я працюю продавцем на ринку, чоловік водій маршрутки. Самі розумієте, що ми не доларові мільйонери та мало заробляємо. А орендована квартира нас годує, ми собі на старість відкладаємо.

Ще у нас є дача невелика за містом, я там вирощую помідори, огірки. Влітку їздимо туди на шашлики. Там тільки одна невелика кімната, але сам будиночок катастрофічно потребує ремонту. Треба нові двері поставити, огорожу, бо дошки вже прогнили. Дах перекрити, бо під час зливи там просто все плаває у воді.

Єдиний варіант, який би я могла їй запропонувати – переїхати до мого свекра на Левандівку. Дідусь Микола живе сам у двокімнатній квартирі. Він вже старенький, ми платимо сусідці (вона працює медсестрою), аби вона приходила до нього, готувала їсти та робила уколи. Але якщо там житиме Оленка, то вона вже сама повинна глядіти за дідусем. Вона ж і так буде в декретній відпустці, то нащо ми будемо далі сусідці платити? 

Тільки той варіант взагалі не сподобався синові. Він сказав, щоб дідусь до нас переїжджав, а вони житимуть на Левадівці.

Я хоча і люблю свого сина та невістку, але такої щедрості від мене нехай не чекають. 

Через ці всі нерви та сварки Петро забрав всі речі та переїхав до свого друга на квартиру, а Олена досі живе з батьками у селі. Вчора до мене телефонувала сваха та намагалася знову надавати на жалість:

– Та квартира на Левандівці стара, треба ремонт робити. А вагітній не можна дихати тим відходами. Чому ви дітей у свою квартиру не хочете пустити? Вам так на рідного онука байдуже? 

Тепер син взагалі до мене та батька не телефонує, навіть  в гості не приходить. Від його друга Павла почула, що зараз Олена поставила ультиматум “або квартира або ж він ніколи дитину не побачить, буде оформляти малюка на своє прізвище”.

Ну от видно, що Олені від мого сина треба тільки квартиру і все! Може вона й навмисне завагітніла? Бо дівчинка приїжджа, з села. Вона гадала що я її з відритими обіймами зустріну та ключі залишу? Ага, нехай уві сні помріє! 

Я не скупа. Просто нехай син навчиться вже відповідати за себе на жінку. А я не хочу з ними жити під одним дахом! 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *