24 Липня, 2024
Дратує нахабна поведінка моєї мами. Вона знає про наші труднощі, але думає, що я повинна біля неї бігати, немов цуценя

Дратує нахабна поведінка моєї мами. Вона знає про наші труднощі, але думає, що я повинна біля неї бігати, немов цуценя

Вже понад 10 років я живу окремо від своєї матусі. У мене є своя квартира, коханий чоловік та дітки. Так, інколи я приїжджаю у суботу до мами в гості. Однак, їй цього замало. Їй відверто байдуже, що у мене є малі діти та побутові  потреби. Вона вважає, що тепер я повинна її забезпечувати у фінансовому плані. 

Зараз я працюю у хорошій компанії, там і познайомилася зі своїм чоловіком Мироном. На зарплату не скаржуся, але інколи треба економити. Наприклад, у нас нова машина в кредит куплена. Просто добиратися на роботу з пересадками вже дістало, а коли з’явилися діти – то було пекельним випробуванням. Тому авто нас дуже рятує. Я відмовилася від зустрічей з подругами та походів у салони краси, чоловік забув про своє хобі – рибальство. Тим паче, треба ще оплачувати діткам різні секції та гуртки. 

Однак, моя мама вважає інакше. Одного дня прийшла до мене, сіла за стіл та заявила:

– Я вийшла на пенсію. Тепер ти повинна мені допомагати! – і посміхається на всі 32 зуба. Вона, до речі, знає про наш кредит. 

Чесно кажучи, така заява мене відверто здивувала. Адже їй всього 55 нещодавно виповнилося, яка пенсія? Ну добре, нехай мама тоді забирає онуків зі школи, робить з ними уроки та відводить на гуртки. Сама скаржилася, що сумує за дітками.

Думаєш, що це все? Ні, це тільки квіточки! Тепер крім виплати за кредит, я повинна ще виділяти гроші мамі на продукти, комунальні послуги та різні розваги, наприклад, новий манікюр. Щодня телефонує до мене та випрошує… Ні, вимагає кошти.

– Я тебе сама підіймала на ноги. А ти тепер ось таке мені відмовляєш? – кричить у слухавку, коли чує відмову.

Я намагалася і нормально говорити, наводила різні аргументи, пропонувала знайти компроміс – марно, завжди чую аргумент” а я тебе…” і пішло-поїхало. Ось така я погана донька. 

Тиждень тому мені на роботі дали премію. Вирішила потішити діток перед новорічними святами та купити їм тепленькі курточки. Ніби це подарунок від Святого Миколая. А мама напросилася зі мною на базар. Чуло моє серце, що не варто було взагалі заїкатися про це.

Одразу мама потягла мене у дорогий брендовий бутик. Мовляв, також треба нову куртку, хоча сама ще минулого сезону придбала дорогу шубу. Ось стоїть, красується перед дзеркалом, консультант її так компліментами обсипає, а я тільки очі закочую.

– Ох, мені так ця курточка сподобалася! І колір до лиця, фасон підкреслює фігуру та ще й пушок грітиме. У мене є 2 тисячі, дай мені ще 3, – сказала мама та простягла руку

– Тобто? ти про що? – у мене від подиву аж маска на підборіддя сповзла. 

– Я хочу купити цю куртку, дай гроші. Я ж знаю, що тобі нещодавно премію дали.

– Мамо, але я хотіла..

– Ну що ти хотіла? Купити собі знову якусь дурницю? А на рідненьку матусю тобі начхати? То так ти дякуєш за всі ці роки, коли я тебе одну підіймала на ноги, гідну освіту дала, щасливе дитинство? – показово плакала мама. Я вже звикла до такої дешевої маніпуляції, тому просто підвелася та вийшла з магазину. 

Це не вперше вона влаштовує мені такий “цирк”. То побачить у сусідки нову сумочку та хоче таку ж купити. Чи гляне оголошення про відпочинок у Буковелі і вже збирає валізи. Чи відкриється новий салон краси – вже телефонує до адміністратора. І звісно, що таке життя на широку ногу я оплачую зі своєї кишені. 

Мирон не говорив ще зі мною на цю тему, але я бачу, як його дратує така поведінка. Ми і так намагаємося кредит якомога швидше закрити, щоб не залишатися у боргах. Вже навіть зичимо гроші у друзів, працюємо понаднормово, інколи виходимо у вихідні на роботу. А мамі байдуже. Чесно кажучи, у мене нема такої змоги, щоб давати їй по декілька тисяч на дурні забаганки. Вона ж спокійно могла ще на роботі працювати, навіщо так швидко вийшла на пенсію? Словом, інколи так і хочеться їй крикнути у слухавку “це твої проблеми”. Але не можу. У неї ж нікого, окрім мене, нема…

І я не знаю, що робити далі. На носі новорічні свята, я хочу діток та себе потішити гарними подарунками. А мама смокче з мого гаманця гроші, немов там медом намазано. І знаю, що зараз треба витратити мінімум 3 тисячі на її забаганки, бо вже натякала мені на нову сукню, чобітки. Але хіба вона не розуміє, що у мене зараз труднощі з грішми? І як мені бути… Порадьте, будь ласка… 

Хто не правий у цій ситуації? Що б ви зробили на місці жінки? 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *