-Донечко! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно говорила Ліза в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком або онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялася в трубку Валерія. – Чесно кажучи,… Продовжити читання →

Коли це все сталося, то мама мені сказала, що це все через те, що я швидко пробачила чоловіка. – Треба було почекати аби він заслужив прощення, а не отак зразу – добре, приходь назад. Але я вас питаю – хіба… Продовжити читання →

Галя поїхала в Італію, коли доньці Іринці виповнилося п’ять. Чоловік, Василь, тоді лишився з дитиною вдома. Обіцяв: – Я все витримаю. Головне – щоб ти не плакала там. – Та я ж на рік, Васю. Зароблю трохи, повернуся. Ми хату… Продовжити читання →

У нашої мами троє дітей, але якось так вийшло, що для неї завжди був один – улюблений. Іван. Наймолодший. І найжалібніший. Усі його недоліки – прощалися. Усі його прохання – виконувалися. І якщо я чи старший брат ще могли почути:… Продовжити читання →

Мама знову напилася. Це Славко зрозумів коли побачив відкриті двері. І на роботу знову не пішла, отже грошей на їжу не буде. У магазині вже в зошит не записують більше, надто багато винні. Славко зітхнув і переступив поріг. У хаті… Продовжити читання →

Я не знаю, на що образилася моя кума Настя, але, даруйте, у неї шестеро дітей! Я прямо сказала їй на новорічні свята, щоб більше не приходила до мене з усіма ними відразу! Ну от просто не брала всіх шістьох, і… Продовжити читання →

Вже кілька місяців мама чоловіка не торкається в нашій квартирі ніякої їжі, жодних моїх страв чи запропонованих їй напоїв. І я не знаю, як це виправити, як свою вину загладити. Хоча й вина моя умовна, я ж не навмисне! Я… Продовжити читання →

— Що ти мовчиш, Геннадію? Аліменти майже шість років платив, виходить за чужу дитину? Я це так не залишу, ти промовчиш, а я до суду піду. Так і скажу Вальці: «Поверни аліменти». Вона стільки років від нашої сім’ї тяжко зароблені… Продовжити читання →

– Ось тут диванчик на кухні зручний є, я думаю, що кілька днів ти зможеш тут заночувати, – спокійно мені каже син. Я промовчала, бо була дуже втомлена з дороги, адже приїхала додому у відпустку під самий Новий рік, довго… Продовжити читання →

Треба щось робити, адже вона зранку нічого не їла… Настя, відкрий, ну хоч на хвилиночку… — Мамо, марно, нічого не допомагає, може, швидку викликати… — Аня, заспокойся, треба поговорити з нею…. — Як поговорити? Вона ж не відкриває, уявляю, скільки… Продовжити читання →