Катерина все життя прожила в селі Вербівка. Була вона з тих жінок, про яких кажуть: «як кремінь». У селі її любили і поважали, бо ніколи не відмовляла в допомозі, а ще – пекла найсмачніші пиріжки з яблуками, бо мала свій великий яблуневий сад.

Катерина все життя прожила в селі Вербівка. Була вона з тих жінок, про яких кажуть: «як кремінь». У селі її любили і поважали, бо ніколи не відмовляла в допомозі, а ще – пекла найсмачніші пиріжки з яблуками, бо мала свій великий яблуневий сад. Сад залишився їй від батька, який посадив перші дерева ще до війни. … Читати далі

Марина жила у Липовому Яру все своє життя. Маленьке село на краю світу, де вулиці пахнуть сіном, а в кожній хаті — хрестик над дверима. Вона була жінкою з важкою долею, але з лагідними очима, які, здавалося, несли тепло навіть у найхолоднішу зиму.

Марина жила у Липовому Яру все своє життя. Маленьке село на краю світу, де вулиці пахнуть сіном, а в кожній хаті — хрестик над дверима. Вона була жінкою з важкою долею, але з лагідними очима, які, здавалося, несли тепло навіть у найхолоднішу зиму. Її чоловік загинув на заробітках у Польщі, залишивши її з трьома дітьми. … Читати далі