Bloggers Unite

Сторінка 23 з 29

Як то так, ти не дочекалася Вадима і сама сіла до вечері? Олесю, щоб це мені було останній раз, ти мене почула? Це не по-сімейному, не по-людськи. Ви сім’я, повинні разом снідати і вечеряти. Це не обговорюється, – сказала мені Ліда Семенівна таким голосом, що я ледь не заплакала. Я вже про себе в спальні проговорила, що була ну дуже голодна, бо зранку не встигла поснідати, а на роботі була “запара”

– Як то так, ти не дочекалася Вадима і сама сіла до вечері? Олесю, щоб це мені було останній раз, ти мене почула? Це не по-сімейному, не по-людськи. Ви сім’я, повинні разом снідати і вечеряти. Це не обговорюється, – сказала… Продовжити читання →

Я знайшла вашу тисячку. Ось, бабуню, тримайте, – сказала я після привітання. – Доню, дякую тобі! Але…, – вона зупинилася, бо сльози покотилися з її очей. – Ти вже п’ятнадцята людина, яка дала мені тисячу гривень. Можна попросити тебе, прибрати цю мою записку? – Ви собі не уявляєте, яка гордість мене взяла за людей з мого будинку. Я хочу щоб про цих людей і бабусю знало якомога більше людей

Я поверталась з відрядження, де провела дві неділі. Дорога була виснажлива, а я в свою чергу, вичавлена наче лимон. Але найголовніше, що моя поїздка була продуктивною і принесла компанії, де я працюю, і мені, гарний дохід. Я відчинила двері під’їзду… Продовжити читання →

Гостювала я у свахи в Парижі тиждень – ну його, я вам скажу! Вирішила собі подарунок зробити на свою голову! Приїде вона – навіть борщу не подумаю зварити! Яка там краса тих луврів і версалів, коли в тебе живіт весь час від пустоти і бурчить. Та хіба ж я могла зізнатися? Я ж вихована. А що вона мені на день народження влаштувала! Я як побачила це на тарілці – ледь зле не стало

Гостювала я у свахи в Парижі тиждень – ну його, я вам скажу! Вирішила собі подарунок зробити на свою голову! Приїде вона – навіть борщу не подумаю зварити! У всіх нас є якась мрія. Або багато мрій. Я з юних… Продовжити читання →

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня, можна нам з вами поговорити про Володимира? Так вийшло, що я коханка… Продовжити читання →

Раїса одружувала сина. Весілля гуляли в дорогому ресторані. Свято було в самому розпалі, настав час дарувати подарунки. Раїса з чоловіком гордо підійшли до молодят та вручили пухкенький конверт. Прийшов час батьків нареченої дарувати подарунки. Вони вийшли з порожніми руками. – Ну що з них взяти. Село! – тихо шепнула Раїса до чоловіка. Свати привітали молодих, зачитали побажання. Раїса Миколаївна тільки посміхнулася. Раптом батько Каті, Андрій Борисович, діставши з кишені якусь коробочку, відкрив її і всі застигли від несподіванки

– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один… Продовжити читання →

– Іване, ти мене кинув, зрадив. Ні, навіть не так. Ти зрадив нашу сім’ю, наше кохання, наш шлюб. А ми ж вінчалися. Пам’ятаєш

– Ти себе хоч у дзеркало бачила? Іван заїхав додому на п’ять хвилин, щоб забрати дружину і їхати на корпоратив. Але побачивши її, одразу передумав. І куди він раніше дивився? Вона ж страшна! Боки звисають, усе обличчя в зморшках, і… Продовжити читання →

Вони швидко зібралися, поїхали на дачу. Дуже весело провели там новорічну ніч. А вранці, повернувшись додому, виявили, що Альбіна Віталіївна збирає валізу

Та що ж це за напасть! Третій рік поспіль свекруха перлася до них у гості з іншого міста саме в новорічні свята, не раніше і не пізніше. Знову всі плани руйнувалися, але ж вони обіцяли Журавльовим, що зустрічатимуть Новий рік… Продовжити читання →

— Вова, може, відзначимо в якомусь недорогому кафе? – запитала вона. — Навіщо в кафе? У нас простора вітальня і розсувний стіл якраз для таких випадків, – насупив брови Володимир. – Запечи курочку, відвари картоплі. Салатів побільше зроби. І нарізку. Підемо разом у магазин сьогодні і купимо продукти. — Стільки всього наготувати? – жахнулася Олена. – Та коли ж я це все зроблю, якщо Алінка з рук не злазить? Давай замовимо готову їжу

— Іменинниця наша зовсім нікудишня господиня. Курку спалила, дитину заспокоїти не може, стіл не накрила, – перераховувала свекруха збентеженій свасі. – Ставлю тобі двійку за виховання доньки! Ніна Іванівна, мама Олени, придумала, як врятувати іменини доньки. Хоч і знала, що… Продовжити читання →

Як витратили всі заощадження на поїздку в Єгипет? А Златку за що ми водитимемо на танці і додаткову англійську? Я також планувала придбати і собі і дочці абонемент в басейн. Всі мої подруги своїх дітей водять, бо це корисно. То виходить все, увірвалося нам?, – сказала дочка, коли я відмовила їм у щомісячній допомозі з грошима

– Як витратили всі заощадження на поїздку в Єгипет? А Златку за що ми водитимемо на танці і додаткову англійську? Я також планувала придбати і собі і дочці абонемент в басейн. Всі мої подруги своїх дітей водять, бо це корисно…. Продовжити читання →

Фарш на ці котлети купив мій син, а він не копійки коштує. Тобі, Наталю, він геть чужий дядько. Ось тому роток на мою смакоту не роззявляй, – сказала моя нова свекруха до дитини, яка прийшла зі школи голодна. Весь день Наталочка не підіймала слухавки. Я ледь доїхала з роботи, так хвилювалася. Після “сповіді” дочки я зібрала наші скромні пожитки і ми переїхали. – Мамі так погано було, а твоя донька їй навіть склянку води не піднесла, – єдине, чим виправдовувався Орест

Фарш на ці котлети купив мій син, а він не копійки коштує. Тобі, Наталю, він геть чужий дядько. Ось тому роток на мою смакоту не роззявляй, – сказала моя нова свекруха до дитини, яка прийшла зі школи голодна. Наталя сиділа… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Bloggers Unite — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑