Bloggers Unite – Сторінка 21

Тетяна нічого не помічала, вона думала про свою знахідку. Їй самій було понад 40 років, і в селі молодь звала її вже тіткою

Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена якось одразу, притулилася до одвірка і завмерла. Тихо. Нікого. Такі сни їй… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Довгих півтора року не було взагалі жодних результатів. Юра був вичавлений, Леру починало колотити від однієї згадки про наступні призначені процедури. Він возив її в центри, займався вправами з нею вдома, доходило аж до медитацій, від яких Юру все життя нудило. І одного разу Лера змогла поворухнути пальцями ніг. Це був прорив, однозначний тріумф, перший проблиск справжнього щастя в їхньому важкому спільному житті

Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула – обличчя порожнє, насуплене і без грама косметики. Юра вже давно забув, що… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Слова колишнього чоловіка долинали до неї немов через товщу води. Їй здавалося, що вона говорить із небіжчиком, давно і сумно оплаканим… Двадцять дев’ять років тому, коли синові був лише рік, чоловік поїхав на заробітки і пропав без сліду. Лише один раз він надіслав звісточку, що дістався до пункту призначення, і відтоді жодного слова, жодної звістки – Рідне Слово

Зоя стояла в черзі супермаркету і почувалася дуже незатишно. Вона, прямо спиною відчувала погляд, який обмацував її з довгої черги людей з візками продуктів. Жінці було настільки дискомфортно під цим пильним поглядом, що, розплатившись на касі, вона метушливо закинула продукти… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

— Ти ж сам зовсім не працюєш… — Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну швидко збігала в магазин! Удома навіть поїсти нічого

— Ти де ходиш? – грубо запитав Прохор у дружини, яка увійшла у квартиру.— Я на роботі була.— Адже сьогодні субота!— Так я і по суботах працюю.— Працюєш, а грошей немає. — Ти ж сам зовсім не працюєш…— Ти в… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Згодом Ігор перестав ображати Риту, все пішло своїм ладом. Вадик, який із самого початку життя з новою дружиною відчув різницю, коли приходиш додому, а в тебе порядок, смачна вечеря, і діти доглянуті, був майже задоволений. Вдячний Риті. Намагався відплатити за турботу й увагу. Одне тільки не давало йому спокою – Вадим не міг забути Ларису

Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, кинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадик любив свою дружину, Ларису, не піддавалося жодній логіці. Вони всі втрьох були знайомі з дитинства. Росли в одному дворі. І… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Час минав. І знаєте, що я зрозуміла? Що мені так подобається, що я нічого не хочу змінювати у своєму житті. Кар’єра ладиться, гроші водяться. Захотіла – у відпустку полетіла, захотіла – в театр пішла. Ну не хочеться мені 9 місяців ходити з величезним животом, потім мучитися добу, потім кілька років жити тільки інтересами дитини, потім проблеми розгрібати зі щепленнями, навчанням, підлітковими бунтами

Я би про свій цікавий стан нікому не говорила, але приховати не вийшло: чоловік помітив і нудоту, й інші ознаки, здогадався, зрадів, а я опинилася перед дилемою. Заміжня я трохи більше 12 років. Вийшла заміж у 23 роки. Нічого в… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Тиждень уже Лідія Михайлівна в будинку для літніх людей. Розуміє, що в доньки не було виходу. Справді, і ходити вже важко, а не те, що самій жити у своєму будинку, восьмий десяток уже пішов. Але ж не про таку старість мріяла. Хотілося останні свої роки серед рідних прожити, але кому вона тепер хвора потрібна

— Микито, сідай! Потрібно терміново поговорити! – дружина сіла за стіл, її обличчя виражало рішучість.Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусточкою мокрі очі:— Я не знаю, що робити з мамою. Вона вже сяк-так ходить. Цієї зими просто не виживе у своєму будиночку, він… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

Мамо, я прийшов до тебе по підтримку,- почав нервувати Михайло. — За підтримкою? А що ж ти не питав у матері раніше, – завелася вона, – дорослий, самостійний, а оця твоя… фіфа, та Люська, хоч би яка була, у неї слово мам, з язика не злазить, їй, що не кажи в очі, все одне – божа роса, я кричу на неї, вона на мене, посваримось, сядемо чаю поп’ємо й обговоримо все. А ця твоя, що

— У вікно дивлюся, що і цього не можна? – зло відповіла літня жінка. — Та чому ж не можна, просто… у вас же тиха година мала бути. Вам відпочивати потрібно, для відновлення, – Світлана підійшла ближче, зазирнула через плече,… Продовжити читання →

13 Серпня, 2025 0

— Артем, що тут у тебе? – повз пройшов інший консультант і помітив роздратування Артема, який смикає ногою. — Знову грошей немає, а холодильник треба. Збирається дешеве брати, – відповів хлопець, понизивши голос, але Марія Іванівна все чула. — Та все в них є, у пенсіонерів цих, тільки розщедрюватися не хочуть, на той світ забрати намагаються

Пенсіонерка обирала дешевий холодильник і терпіла насмішки продавців. Але вже наступного дня кривдники поплатилися. — Таке ніхто не купує! Хіба тільки на дачу, – молодий чоловік із бейджиком «Артем» не приховував роздратування. Цокав, закочував очі, хитався на місці, підводячись навшпиньки,… Продовжити читання →

12 Серпня, 2025 0

— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася

— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть… Продовжити читання →

12 Серпня, 2025 0

Сторінка 21 з 30