admin 
Моїй свекрусі було тоді 45 років, жили ми після весілля з нею, збирали з чоловіком на перший внесок. Весілля зіграли відразу після інститутської лави. Чесно кажучи, від самого початку я Олену Петрівну побоювалася. Та й мама моя весь час говорила: — У чужий монастир зі своїм статутом не ходять, тож живи, принижувати себе не дозволяй, … Читати далі
— Ганнусю, ти всі свої речі зібрала? – сусідка, тітка Зіна, зайшла в кімнату, де на ліжку сиділа Аня. – Готова? До чого вона готова? Жити без мами? Ні! Не готова і ніколи не буде готова! — Батько приїхав, чекає на тебе. – Зіна поправила на голові чорну пов’язку. – Пора, дівчинко… Аня знехотя піднялася … Читати далі
— Мамо, ти сильно поспішаєш? Зараз швидко заскочу, грошей на карту закину і поїдемо, добре? — Добре, синку, ти не поспішай, встигнемо, магазини ж зараз допізна працюють, вже все не розкуплять. А тобі багато грошей на карту то треба? А то давай я тобі скину, у мене є трішечки, а ти мені якраз готівкою грошики … Читати далі
Олена йшла з базару з важкою сумкою. Вона раз на тиждень ходила закуповувати продукти, щоб потім бути вільною від походів у магазин. Погода стояла чудова: небо було синім, немов був не жовтень, а квітень: золоті берези були пухнастими і тішили око, а червоні грона горобини немов новорічні ліхтарики виділялися на тлі ще зеленого листя. Раптом … Читати далі
Олена тихо плакала, боячись розбудити Сергійка. Але ж їй здавалося, що запас сліз вона вичерпала ще півроку тому, коли аварія забрала в неї чоловіка, Ігоря. Виявляється, ні. Безробіття, безгрошів’я і безнадійність відкрили в Олені нове слізне родовище. «Що робити? Нікому ми не потрібні», – немов стара вінілова платівка, крутилася в мозку одна й та сама … Читати далі
Гуляло весілля на селі. Усі відчайдушно веселилися. Наречений із нареченою націлувалися на рік уперед – губи червоні, горять, так багато їм бажали щастя. Гостей було чоловік 150, за столом місць не вистачало. Плакали на весіллі тільки від радості, під стіл падали від вульгарних жартів свахи, задихалися від міцних обіймів і нескінченних тостів, ніг не відчували … Читати далі
— Ти не моя мама! Залиш нас із татом у спокої! Іди геть! — чула кожна дівчина, яка побажала ділити дах, хліб і розкладний диван з Антоном. Маленька Аліса злісно кидалася словами і дорогими плюшевими зайцями, а іноді й важким гострим пластиком, варто було кандидатці на роль мачухи переступити поріг їхньої малометражної панельної фортеці. — Ти б до психолога … Читати далі
— Мамо, ти що?! Що ти робиш? – Олена мало не плакала, дивлячись, як мати викидає з шафи нехитрі її пожитки. Червона сукня в горошок, її улюблена, недбало кинута на вниз, одразу привернула до себе увагу молодшого брата, який сидів на підлозі. Павлик вхопив край пояса і сунув до рота. – Не треба, Павлику! Віддай! … Читати далі
— І каструльки! Каструльки теж навпіл ділити треба! У вас вони он які модні, а значить, грошей коштують і підлягають розміну! – Марина розпоряджалася розподілом речей брата і його дружини з таким виглядом, ніби все життя тільки тим і займалася. — Діставай каструлі. Там якраз чотири! – похмуро промовив Ілля, намагаючись не дивитися в очі … Читати далі
Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна про це дізналася, Толя ж її й дорікнув, мовляв, у дзеркало подивися і зрозумієш, чому його набік потягло. Вона подивилась. Подивилась критично на своє відображення … Читати далі