Не щастить мені із подругами. Ще в школі найкраща подруга почала дружити одночасно ще з двома дівчинками, розповідаючи кожній з них те, про що ми з нею говорили.
Я перестала з нею дружити, бо представляла дружбу, та й досі так думаю, зовсім інакше.
Вважаю, що з подругою можна поговорити до душі, поділитися, порадитися. Але чомусь мені так і не пощастило зустріти таку подругу.
В університеті теж почала товаришувати з однокурсницею, вона жила в гуртожитку, часто приходила до мене додому, навіть ночувати залишалася.
Мої батьки були задоволені нашою дружбою, допомагали Ірі, коли в неї не було грошей і якщо потрібно було готуватися до сесії, дозволяли їй жити у нас, щоб ми разом навчали та допомагали один одному.
Звичайно, коли я познайомилася з хлопцем, першою про це дізналася Іра. Я була така щаслива, мені хотілося з кимось поділитися, і я розповідала все подрузі.
Як мене хлопець любить, які подарунки дарує, поки вона не сказала, що настав час їх познайомити, щоб вона могла оцінити його.
Я так і зробила, запросила її піти з нами у кіно, потім вечір провели у кафе. Іра весь час фліртувала з Ігорем, я сердилася, але виду не подавала. Вже потім я їй все висловила, але подруга сказала, що таким чином вона його перевіряла, чи він мене дуже любить або може й іншою зацікавитися.
Те, про що я навіть не могла подумати, якраз і сталося. Якось Ігор сказав, що буде зайнятий у вихідні, і я вирішила проїхати магазинами, щоб час не втрачати.
І далі було як у дешевому серіалі – я зустріла свою подругу зі своїм хлопцем. Він чекав на неї біля машини з квітами, при зустрічі поцілував. Я зрозуміла, що вони давно зустрічаються за моєю спиною.
Як же мені було боляче! За що зі мною так вчинили найрідніші мені людини, яким я так довіряла? Можна було б сказати правду відразу, а не робити з мене дурну.
З того часу подруг у мене немає, намагаюся спілкуватися з усіма нормально і на роботі, і у побуті, але нікому не довіряю.
Я незаміжня, хоча вже 26 років, як живе подруга і колишній хлопець, не знаю, не цікавилася. Вона майже одразу перевелася на заочний, і ми з нею більше не бачилися. Сподіваюся, що вона кається.
