Не знаю, хто і чим може похвалитися, але в мене рік почався “пречудово”. З розлучення. Я дізнався, що моя дружина зраджує мені з найкращим другом. Довелося серйозно поговорити з таким “другом.” Мовчати не став. Усім розповів, яка у мене чудова дружина. Жаль, що вже колишня. Дав жінці час, щоб зібрала свої речі та пішла, куди очі бачать. що вона робитиме і як житиме далі, мене не цікавило.
Тепер детальніше. Моя дружина ніколи особливо не захоплювалася соціальними мережами. А тут раптом засіла в телефоні, що й не витягнеш. У цей час наш друг якраз розлучився зі своєю жінкою. Як усе збіглося. Я ще підтримував його тоді, допомагав, як міг. А він ось так мені за все віддячив.
Словом, я не дурень і помітив усе майже відразу. Дружина теж не промах, телефон свій поставила на пароль. Тоді я й зрозумів, що пахне смаженим. Намагався говорити з нею, але ефект нульовий. Попередив, що коли щось дізнаюся, то буде погано, мабуть, не повірила.
Після одного сімейного свята дружина перебрала і заснула. Забула телефон на столі та ще й не заблокувала його. Загалом тоді я все й побачив. Зранку був скандал. Сповна отримала і дружина і її новий кавалер. Вони довго виправдовувалися, шукали відмовки, але марно. Дружина так розпереживалася і хотіла зберегти шлюб, що скликала всіх, аби вони мене, як вона казала, нарозумили. Типу показувала при всіх листування на телефоні, пояснювала ситуацію. Я навіть слухати не хотів. Цирк. Знаю, що вона вже все почистила, сам же бачив.
Зараз ми живемо окремо. У неї свої клопоти, а в мене нове життя. Кілька разів за цей час мені дзвонив друг, намагався попросити пробачення, казав, що це моя жінка у всьому винна. Але я гадаю, що винні обоє. Вона ж не брала його силою. Так йому й сказав. Більше не спілкуємося.
Ось так у житті буває. І сам не знав. 20 років сімейного життя коту під хвіст пішли. А про дружбу зі школи взагалі мовчу. Що тут скажеш… Весело живемо.
Що думаєте про ситуацію?
Чи правильно вчинив чоловік?