22 Листопада, 2024
Моя мама прогнала вагітну невістку та брата. Але знаєте, мені не соромно,вважаю,що мама вчuнила правильно!

Моя мама прогнала вагітну невістку та брата. Але знаєте, мені не соромно,вважаю,що мама вчuнила правильно!

Минув,Рік як мій брат одружився та переїхав жити з Анею до нас. Ми маємо великий будинок на два поверхи, тому місця всім вистачало. На початку Аня показала себе як дуже гарну господиню. Мама тільки подумає про те, аби посуд помити – Аня вже на кухні та дістає губку. Зранку встигала кожному зробити сніданок, заварити запашної кави, поприбирати. Здавалося, що у нас чистіше, ніж у лікарні, чесно.

Однак, потім дівчину немов поміняли. Замість милої та привітної Ані була якась криклива, зла та зверхня дівка. І вона саме мене вибрала за жертву, аби зганяти всю свою злість. 

– Чого твоя сестра навіть чашку не може помити? Постійно у книгах сидить та з кімнати не вилізає? Знаєш, я їй тут не прислуга! – чула, як дівчина кричала на всю хату до Романа. 

Я тоді тільки перейшла в 11 клас та почала готуватися до випускних екзаменів. Самі розумієте, що треба вчитися з ранку до ночі. Звісно, інколи я могла допомогти мамі помити посуд, закинути речі в прання чи повитирати пилюку. Але за що їй варто хвилюватися – за мою майбутню освіту чи за одну брудну чашку з-під чаю? 

– Анечко, ну вона ж до екзаменів готується. Якщо тобі треба допомога – клич мене.

– А ви чим мені допоможете? Знаєте, що то старші в родині повинні відпочивати, а молодші побутом займатися? Чи у вас так не прийнято? 

Я чесно сподівалася, що рано чи пізно Аня з Романом кудись переїдуть геть. Знайдуть собі орендовану квартиру чи житимуть в родичів. Менше буде криків у хаті, ніхто не заважатиме готуватися до екзаменів. 

Однак, Аня нас всіх хвацько перехитрила і завагітніла. Зізнаюся, що я не дуже зраділа, коли дізналася, що стану тіткою. Адже прекрасно зрозуміла, що тепер Аня точно нікуди не переїде і буде мені заважати з малою дитиною. Зовиця розлінувалася в край. Якщо раніше вона могла хоча б якісь бутерброди чи салат приготувати, то зараз взагалі на кухню не заходить. Постійно лежала на дивані, дивилася телевізор, час від часу ходила у ванну і все. Наче вона була не вагітна, а важко хворіла! 

Якось я повернулася з репетиторства дуже пізно, десь біля 9 вечора.

– Слухай, де всі мої апельсини та банани? 

– Я собі взяла до школи як перекус.

– Ти здуріла? Це моя та малюка їжа! Йому потрібні вітаміни та корисні елементи. Давай, ноги в руки і дуй в Сільпо, поки воно ще не закрилося. 

На щастя, вдома була мама і почула таке “прохання” Ані. Вона сама вже не могла мовчати і якраз та ситуація стала останньою каплею:

– Аню, я все розумію, але вагітність – то не причина просто цілий день лежати на ліжку! Ти можеш сама підняти одну точку та пройтися, свіжим повітрям подихати. Мало того, що я від вас грошей ні на комуналку ніколи не бачила, ні на продукти. То ти ще вирішила так нахабно моїй доньці дорікати за апельсини? Хай твій чоловік хоч цілу плантацію купить!

Дівчина дуже образилася, показово грюкнула дверями та навіть не вийшла до нас на вечерю. А через годину брат приїхав такий злий, наче з ланцюга зірвався. 

– Мамо, Світлано, ви взагалі страх втратили? Чого на мою жінку голос підіймаєте та їсти не даєте? 

– Синку, от буде у тебе своя квартира – от тоді будеш зі мною говорити. А зараз свій гонор трохи прикрути.

– Тоді продавай будинок та половину віддай мені! Я твій старший син, маю право на спадок! 

Сказати, що я була в шоці з такої пропозиції брата – нічого не сказати. Мама тільки похитала головою і далі спокійно пила каву, наче нічого не відбулося. Тоді Роман та Аня зібрали всі речі, викликали таксі та поїхали геть. Спершу мешкали у наших родичів, але зараз переїхали на орендовану квартиру. 

Аня встигла всім знайомим розказати, які ми погані з мамою, що ми їх вигнали з хати геть і навіть грошей не дали! Але чесно, мені так байдуже на ці плітки. На думку Ані я завжди ставлю великий та жирний болт. Хто вона взагалі така? Нічого в житті свого не має, лінива, хамка. Думала, що зможе так просто на шиї у мами висіти. Та не вийшло.

Єдина людина, яку мені трохи шкода – брат Роман. Взяв таку мозгоклюйку і не знати, чи довго їх шлюб протримається. Але ну що робити? Сам винен! 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *