В Одесі в ніч із 9 на 10 червня іранський “шахед”, запущений р0сіянами, y6ив Юлію та Юрія Антоненків. Подружжя вийшло проводжати родичів, але в дорозі їх застала повітряна тривога. Їм не вистачило лише кількох хвилин, щоб добігти до дому, передають Патріоти України.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Переїхали до Одеси та забрали батьків
Подружжя 40-річна Юлія та 44-річний Юрій Антоненки до Одеси переїхали у 2015 році з Бахмута Донецької області.
Як розповів нам племінник загиблих Антон, Юрій родом із Харківської області, із села Долинка. Наразі цей населений пункт практично зруйнований так само, як і Бахмут. Село опинилося на лінії фронту, протягом пів року переходило з рук у руки
Після закінчення школи Юрій вступив до військового інституту зв’язку в Полтаві. Після закінчення навчання його скерували на службу до Бахмута.
“Там він і познайомився з Юлею, вони зустрічалися, потім побралися, у них народилася дочка Мирослава. Проте приблизно в 2007 році в армії почалися серйозні скорочення, і Юра звільнився. Для них почалися складні часи, бувало навіть безгрошів’я. Юля тоді працювала медсестрою. Вони підтримували одне одного, завжди були разом”, – розповідає Антон.
Тоді Юрій їздив на заробітки вахтовим методом. Згодом знайшов роботу начальником охорони на Одеській митниці. Й у 2015 році сім’я вирішила перебратися до Одеси. Тоді вже кілька років на Донеччині йшла війна, було неспокійно.
Батьки Юлі залишилися у Бахмуті. Але після 24 лютого 2022 року, коли Росія вже вторглася в Україну, подружжя забрало їх до Одеси.
Пішли проводжати рідних, і почалася тривога
Юля з Юрою часто відвідували своїх батьків та брата, які теж мешкають в Одесі. А того вечора родичі прийшли до них у гості. Вони засиділися допізна. Подружжя вирушило їх провести.
Батьки Юлі живуть недалеко. Коли вони вийшли, тривоги ще не було. Вже на зворотному шляху спрацювала сирена. Мабуть, вони дивилися в телефонах, що відбувається, оскільки останній вхід у них був одночасний о 23 годині з хвилинами. Їм не вистачило пів хвилини, щоб забігти за ріг будинку та сховатися. І їх накрив дрон. До свого будинку, де винаймали квартиру, вони не дійшли якихось п’ять хвилин”, – каже племінник.
Родичі почули вибух і почали набирати Юлю та Юрія. Але обидва їхні телефони виявилися “поза зоною”. Відчувши недобре, вони кинулися назад, але вже було пізно.
У подружжя залишилася 20-річна дочка Мирослава, Міра, як її називають у сім’ї. Вона працює та навчається на юриста. Останнім часом вона жила зі своїм хлопцем, тому вдома її не було.
Батьки Юри та Юлі тяжко переживають смерть дітей. У кожного з подружжя залишилися брати, племінники. Батькам Юлі та їхній дочці потрібна допомога з житлом – адже вони вимушені переселенці з Бахмута, і після смерті Юлі та Юрія їм нема кому допомогти.
У загиблих було багато друзів, у неділю, 12 червня, на похорон прийшло до півтори сотні людей.Допомогти дочці загиблих можна, надіславши гроші на картку 4441 1144 1243 0207 Антоненко Мирослава Юріївна.
Джерело: Обозреватель
