Як вважаєте, як правильно вчинити в такій ситуації?
– Я абсолютно випадково це почула! – розповідає тридцятип’ятирічна Надія. – Прийшла раніше, ніж повинна була … Зазвичай, коли ліфт зупиняється на поверсі, у квартирі відмінно чутно це. Але тиждень тому я вирішила ходити до себе на шостий поверх пішки, типу спорту такого. Валентина про це, природно, не знала. Загалом, піднялася, підходжу до квартири, шукаю в сумці ключ, і чую, що Валя, мабуть, стоїть в передпокої і розмовляє по телефону.
Валентина – жінка, яка приходить до Надії два рази в тиждень прибирати її трикімнатну квартиру, і робить це винятково добре.
Ще зовсім недавно Надя просто нахвалитися своєю помічницею не могла – і акуратна-то вона, і педантична, і відповідальна, і чесна. Працює швидко, прибирає ретельно, з розмовами не лізе, не запізнюється, все чітко і по справі.
Валентина працює з Надією вже чотири роки, тому Надя може запросто залишити її одну у квартирі і піти у справах. Більш того, у Валентини давним-давно є вже і ключі – щочетверга Надія на роботі, і домробітниця приходить і йде одна, сама відкриває і закриває потім квартиру.
Власне, в четвер Надія і почула розмову Валентини по телефону з якоюсь приятелькою, повернувшись додому в позаурочний час.
– А чого це вона в передпокої встала, відразу за дверима? Не могла в глибині квартири базікати?
– Ну так сумка у неї в передпокої, телефон в сумці, вона, коли приходить прибирати, переодягається в футболку і спортивні штани, телефон з собою не тягає, – пояснює Надія. – Раптом впаде в відро з водою, наприклад. Для неї телефон – це ого-го яка цінність! Та й дзвонять їй рідко. А тут подзвонили, мабуть, вона і підійшла поговорити. Не зрозуміла, що на сходовій клітці за дверима чути все так, як ніби поруч стоїш …
Стоячи за дверима, Надя почула про себе багато нового. Не особливо вибираючи виразів, Валентина проходилася і по особистості своєї господині і її домочадців, і по відсутності у них охайності.
– За три дні обробляють туалет так, що ти не уявляєш! Аха-ха, їдять чимало, це точно! .. А сміття скільки, Тань! Причому, скрізь, рівним шаром. Я не розумію – невже лінь п’яту точку підняти і до відра донести? .. Свині, точно! ..
Надія шокована. Вона завжди вважала, що у них з Валентиною прекрасні відносини. Валі живеться непросто, вона одна виховує двох дітей, і Надія дуже їй співчувала. Не раз допомагала жінці, передавала Валентині хороші, майже нові речі – одяг, взуття, іграшки. До свят робила хороші подарунки, а недавно збільшила оплату за вихід – що й казати, працює Валя чудово.
Валя в очі посміхалася, дякувала, якось поділилася, що за кілька днів на місяць роботи хатньою робітницею у Надії у неї виходить практично друга зарплата – гроші, які можна порівняти з тими, які вона отримує на основному місці роботи.
– А я її ще своїй мамі активно сватала! – розповідає Надія. – рекламувати щосили! Мовляв, відповідальна, сумлінна, не балакуча. Ага … Зовсім балакуча!
– Посватала мамі щось в результаті?
– Ні … Мама категорично відмовилася відразу, ще коли у нас з нею розмова була пару років тому. Каже, поки на ногах, буду свою квартиру прибирати сама, чужої людини не впущу ні за що. Не хочу, каже, щоб мене хтось ненавидів і обговорював з головою, а будь-яка хатня робітниця обов’язково буде це робити … Я ще над нею сміялася, уявляєш? Валю свою приводила в приклад. Вона ні за що, мовляв! Ага …
… Того разу Надія навшпиньки спустилася пішки вниз, викликала ліфт, і вже на ньому приїхала на свій поверх. За дверима була тиша. Валентина, ввічлива і усміхнена, як зазвичай, натирала дзеркало в передпокої. Якби дві хвилини тому Надя своїми вухами не чула її реплік, ні за що б не повірила в таке …
– І що ти зробила? Сказала їй що-небудь?
– Поки нічого. Розплатилася, провела, як зазвичай. Не знаю, як бути. Мамі подзвонила, кажу, знаєш, а ти була права! Буду з Валентиною, напевно, розлучатися. А мама каже – а навіщо розлучатися? Сама ж ти прибирати не будеш, звикла вже до хорошого. А іншу помічницю будеш шукати – так це шило на мило міняти. Вони всі однакові! Всі будуть обговорювати і засуджувати, ніхто із задоволенням і радістю НЕ буде драїти чужу сантехніку.
– Хм. Цікава думка…
– Та вже … Каже, ця хоч прибирає нормально, плюс вже перевірена людина. Чесна і охайна. А нову – її, по-перше, ще знайти треба, а по-друге – чи буде вона працювати хоча б не гірше? Не факт…
***
Як вважаєте, як правильно вчинити в такій ситуації? Міняти домробітницю, і терміново? Або зробити вигляд, що нічого не чула, викинути з голови і жити по-старому?
Мати Надії права, домробітниці всі, м’яко кажучи, не люблять своїх наймачів. Будь-яка на місці Валентини може повести себе так само.
Що ви думаєте з цього приводу?
