Мені дуже шкода і неприємно знати, що в нашій країні деякі люди ставляться негативно до шлюбу. Точніше, до того шлюбу, де в молодят велика різниця у віці.
Мені 27 і я нещодавно одружився. Кохана Валерія старша від мене на 18 років. Декілька днів тому жінці виповнилося 45. І я дуже щасливий, що доля нас звела.
Ми познайомилися на роботі. Валерія мені одразу сподобалася – красива, розумна, привітна. Завжди допомагала, якщо у мене щось не виходило. Заступалася перед директором, коли отримував догану. Якби не вона, то мене, певно, давно би поперли з роботи.
Я почав легко залицятися до жінки. Хоча знав, що Валерія вже розлучена та має сина. Однак, вирішив її завоювати. Спершу просто пригощав кавою, допомагав з документацією, якщо треба – залишався до вечора на офісі. Через колег дізнався її адресу та присилав квіти або ж солодкі подарунки анонімно.
Повірте, Валерія зовсім не виглядала на свій вік. Я спершу подумав, що їй максимум 35. Гарна фігура, красивий макіяж, укладка, мила посмішка та просто чаруючий голос. Вже потім я вирішив, що треба брати бика за рога і кроки стали рішучішими. Після роботи ми ходили у кіно чи в кафе, звісно, я за все платив. Потім проводив її додому, кудись кликав на прогулянку. І вже на третьому побаченні ми нарешті поцілувалися.
Правда, ні мої друзі, ні батьки взагалі не оцінили Валерію. Адже вона старша від мене на 18 років, то ж такий сором! Хоча ніхто не зважав, що Валерія гарно виглядає, має високу посаду, багато чого добилася на свій вік та сама виховує дитину. Цифра всіх родичів лякала. А друзів взагалі почали про нас жартувати. Мені було неприємно слухати ці огидні насмішки, тому я просто припинив з ними спілкування. Зараз вони також мене обзивають єхидно “казанова”, “ловелас”, “фанат старих бабок”.
Через 3 місяці я переїхав жити до Валерії. Її син Андрій мене нормально прийняв, ставиться, як до старшого брата, а не як до тата. Хоча я стараюся завоювати прихильність у нього. Ми разом кудись їздимо на вихідні. Парк розваг, кіно або ж у горах відпочиваємо.
Мої батьки не хотіли навіть прийти до нас на весілля. Ні брат, ні старша сестра не привітали. Всі рідні відвернулися геть, почали мене та кохану поливати брудом:
– Навіщо тобі ця стара карга? Ще й з дитиною? Взагалі розум втратив?
– Мені соромно, що я твоя сестра. Ти не міг кращу жінку вибрати? Вона тебе приворожила?
Але я так сильно кохаю Валерію, що відмовився від власної родини. Мені не потрібні люди, які не приймають кохану. Краще я з Валерією побудую міцну родину, ніж далі буду вислуховувати докори та плітки.
Я дорослий чоловік. Хоча хтось з читачів напише гидкий коментар про жінку чи дитину. Я собі пообіцяв, що ніколи ніхто не буде ображати Валерію. Розходитися через велику різницю у віці – це повна маячня. Я взагалі вважаю, що кохання не має ніяких меж. Головне, що я знайшов своє щастя і не буду відпускати!