Українські прізвища мають цікаву історію. Багато із них пішли від роду занять наших предків – так і з’явилися Ковалі, Бондарі, Гончарі і Стельмахи. За цим же принципом виникли також прізвища від військових чинів на Запорізькій Січі.
Про те, які українські прізвища вказують на приналежність до війська, розповіли на сторінці Versus Ukraine в Instagram.
Цікаві факти про українські прізвища.
Прізвища як офіційна назва з’являються в українських документах XIV-XV ст. Їх мали представники тодішньої суспільної верхівки. Купівля і продаж майна та інші юридичні дії потребували точності в оформленні документів. Тому до імені почали додавати прізвища.
Переважна більшість населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив священникам вести метрики народжених, одружених і померлих парафіян.
Українські прізвища мають різноманітну морфологію формування та різні джерела походження. Найпоширенішими є прізвища, утворені із суфіксами -ук, -юк та -енко, -єнко.
Найбільше в Україні жителів із прізвищем Мельник. У десятку найпоширеніших також увійшли – Шевченко, Бондаренко, Коваленко, Бойко, Ткаченко, Кравченко, Ковальчук, Коваль, Олійник.
Які прізвища вказують на приналежність до війська
Атаманенко – походить від “отаман” – це виборний ватажок військового загону у козаків.
Джур, Джура, Цюра – походять від слова “джура” – це зброєносець у козацької старшини.
Сердюк – походить від слова “сердюк” – це військове звання у Запорізькій Січі.
Курінний – походить від слова “курінь” – окрема частина війська Запорізького.
Козак, Козаченко – походить від “козак” – означає “вільна людина”, житель Запоріжжя.
Компанієць – походить від слова “компанієць” – це козак легкокінного гетьманського полку.
Хорунжий – походить від слова “хорунжий” – це військове звання у Запорізькій Січі.
