В Україні виникла аномальна ситуація на ринку праці. У деяких сферах на одного кандидата є одразу дві вакансії, роботодавцям критично не вистачає працівників, через що доводиться значно підвищувати зарплати. У середньому по країні зарплати підвищили більш ніж на 22%, однак у деяких галузях зростання склало понад 40%.
Про те, як та чому змінилась ситуація на ринку праці і скільки платять українцям, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Зарплати стрімко ростуть: хто та скільки заробляє
Українці в середньому заробляють 18,9 тис. грн, йдеться в даних Держстату за перший квартал 2024-го. Це на 22,5% більше, ніж було в першому кварталі 2023-го. Таке зростання зарплат значно випереджає темпи інфляції (минулого року – 5,1%) і швидкість відновлення економіки.
Два роки тому жителі України в середньому заробляли 14,6 тис. грн. Тож зарплати зросли на 29,3%, а кумулятивна інфляція за цей самий період склала 31,6%. Тобто насправді українці з середньою зарплатою і з урахуванням росту цін все ще можуть купити менше, ніж до повномасштабної війни. Але в будь-якому разі таке стрімке зростання доходів спрогнозувати було важко
“Реальні доходи населення помітно зростають, підживлені зниженням безробіття та підвищенням зарплат. Вищі доходи сприяють поліпшенню споживчих настроїв, стимулюють попит на кредитування. Водночас зростання добробуту забезпечує низьке боргове навантаження населення загалом”, – пояснюють у НБУ.
Падіння розміру середньої зарплати відбулося в другому кварталі 2022-го, після початку повномасштабної війни. Однак вже у третьому кварталі того ж року розмір зарплат зріс до 14,6 тис. грн, досягнувши рівня першого кварталу. Як видно на графіку, зберігається традиційне статистичне викривлення: у четвертому кварталі, через річні премії та виплату бонусів, значно підвищується середня зарплата.
Якщо динаміка минулого року повториться, то вже у 2024-му українці в середньому зароблятимуть близько 23 тис. грн. Головна причина підвищення зарплат – дефіцит на ринку праці. Це підтверджується і статистикою зарплат у галузях. Найбільше вони зростають у сферах, які страждають від нестачі працівників: обслуговування, водний транспорт та будівництво.
Найбільше (44,1%) зросли зарплати у сфері тимчасового розміщення і організації харчування (готельно-ресторанний бізнес, HoReCa (поняття, що використовується операторами й учасниками ринків громадського харчування та готельного господарства на позначення т.зв. індустрії гостинності)). Згідно з даними work.ua, у першому кварталі 2024-го в цій галузі в середньому за тиждень відкривали до 4,8 тис. вакансій та розміщали до 4,8 тис. резюме.
Співвідношення один до одного означало, що більша кількість роботодавців не змогла знайти співробітника. Справа в тому, що деякі вакансії розраховано на кілька співробітників, крім того, інколи українці розміщають резюме для аналізу пропозицій на ринку і не збираються одразу змінювати роботу. Тож таке співвідношення змушує роботодавців конкурувати за співробітників за рахунок підвищення зарплат.
З квітня дефіцит кадрів у цій галузі критично посилився. Як результат, у травні за тиждень відкривали 5,7 тис. вакансій та розміщали 3,1 тис. резюме. Отже, на одного співробітника було майже дві вакансії. Тепер не ресторани та готелі обирають собі персонал, а працівники цієї сфери обирають собі ресторани та готелі.
Рестораторка, голова Асоціації ресторанів та готелів Дніпра Олена Булах у коментарі OBOZ.UA розповідає: шукати персонал стало втричі важче. Багато жінок виїхали за кордон, а чоловіки – захищають країну в складі ЗСУ. “Ті, хто залишився, часто хочуть неаргументовані зарплати. Люди мають відпрацьовувати свою зарплату…Персонал шукати стало дуже важко. Ті, що знаходяться, не мають досвіду та одразу хочуть собі зарплати такі, як до великої війни заробляли ті, хто вже має високий рівень кваліфікації“, – скаржиться Булах.
Персонал шукають, зокрема, у закладах профосвіти, додає голова профільної асоціації. Кваліфіковані працівники стають чи не найбільш цінним ресурсом. І за цей ресурс в умовах дефіциту доводиться платити більше
Зарплати в цій галузі зросли до 15 тис. грн. Два роки тому, в першому кварталі 2022-го, українці в готельно-ресторанному бізнесі заробляли всього 10,5 тис. грн. Втім, незважаючи на значне зростання, до середньої зарплати HoReCa ще далеко. Частково це пояснюються тим, що в закладах харчування часто офіційно виплачують тільки мінімалку, а решту – в конвертах.
На другому місці за темпами зростання зарплат опинилось будівництво. У середньому за рік зарплати в цій галузі зросли на 44%, при цьому зарплата все ще становить у середньому всього 14,5 тис. грн.
Будівництво – галузь, яка постраждала від дефіциту кадрів чи не найбільше. На будмайданчиках традиційно було більше вакансій для чоловіків. Мобілізація призвела до того, що компанії втрачали цілі бригади. “У нас ТЦК виходив на чергування на в’їзд на об’єкт. Їм що треба? У них свій план, який мають виконувати. Ми не проти, мобілізація має бути, звісно. Але хіба вони не розуміють, що коли ось так приходять на один конкретний об’єкт і виривають бригади, це ж зупинка роботи, простій. Це хіба комусь на користь?” – скаржиться один із київських забудовників, який побажав не називати своє ім’я.
Для відбудови зруйнованих об’єктів будівництво має розвиватись чи не найактивнішими темпами. Однак забезпечити це без кардинальних змін не вдасться. І тільки підвищенням зарплат проблему не вирішити.
На третьому місці за рівнем зростання зарплат опинилась галузь “водний транспорт”. Тут у середньому українці стали заробляти за рік на 42% більше – близько 26 тис. грн. До великої війни, у першому кварталі 2022-го, в цій галузі в середньому платили 12,6 тис. грн.
Ще одна проблема – велика кількість непрацевлаштованих
В Україні на 12% скоротилась робоча сила (на 2,1 млн осіб), йдеться у спільному звіті міністерств економіки та фінансів. І це без урахування мобілізованих працівників. Ба більше, близько половини робочої сили в Україні є неактивною – не працюють і не шукають роботу, тоді як майже три чверті роботодавців у країні зазначають, що відчувають брак кадрів.
“Ситуація ускладнюється довоєнною проблемою України – швидким старінням і скороченням населення. За прогнозами, біженці, що повертаються, збільшать чисельність робочої сили до 16,0-16,4 мільйона осіб у 2026 році, що все ще на 0,9-1,3 мільйона менше, ніж довоєнний рекорд у 17,3 мільйона осіб у 2021 році. Це підтверджує необхідність залучення більшої кількості робочої сили, стимулювання повернення біженців та збільшення участі робочої сили, особливо серед жінок, для підтримки економічного відновлення”, – йдеться у звіті.
Тобто в умовах рекордного дефіциту кадрів в Україні половина працездатних не працюють та не шукають роботу. Левова частка насправді працюють без офіційного працевлаштування. “Посилюється конкуренція бізнесу за працівників, це один із факторів зростання середніх зарплат та доходів населення загалом”, – зазначають у звіті НБУ.
Опитування Міністерства економіки показало: більшість роботодавців вважають, що причина дефіциту кадрів – мобілізація. Серед причин називали:
- мобілізацію – 67%;
- еміграцію за кордон – 54%;
- низьку зарплату – 36%;
- внутрішню міграцію – 21%.
Третина роботодавців вважають, що вирішити проблему допоможе співпраця з агентствами з працевлаштування. Ще 31% – підвищення заробітної плати. При цьому компанії вважають, що дефіцит кадрів – це більша проблема, ніж загроза безпеці. Так, серед головних проблем називають:
- 58% – неможливість знайти кваліфікованих працівників;
- 42% – нестача фінансування;
- 40% – безпека бізнесу;
- 25% – конкуренція;
- 24% – ланцюги поставок.
Ситуація на ринку праці залишатиметься складною і після завершення повномасштабної війни. Ба більше, дефіцит кадрів може тільки посилитись. А дефіцит працівників складатиме близько 4 млн осіб. Щоб вирішити проблему, щорічно необхідно буде або повертати значну кількість українців в Україну, або залучати 300 тис. мігрантів (оцінки Інституту демографії та соцдосліджень).
