Знаєте, що це за країна?
Навіть не віриться: школи, коледжі, дівчата у коротеньких спідничках.
Це — Афrаністан. До того, як туди увіпхався СРСР.
Тоді Афганістан обіймав більш ніж 90% світового ринку сухофруктів та фруктів. То була країна-сад.
А стала лідером за вирощуванням опійного маку.
Знаєте, що найстрашніше?
Дослідники досі не можуть знайти відповідь на питання навіщо та ві*йна, яка зрештою зруйнувала сам СРСР, здалася крем*лівським старцям. Відомо, що Брежнєв та більша частина Політбюро спочатку були проти, а голова Ради Міністрів СРСР Косигін зрештою став єдиним, хто відмовився підписати колективне рішення щодо цієї вій*ни — таку собі “кругову поруку”.
Давно вже відомо, що головних ініціаторів розв’язання тієї війн*и було троє.
Їхні прізвища збігаються з прізвищами трьох осіб, які боролися з Черненком за наступництво після смерті Брежнєва. Голова КДБ Андропов, міністр оборони Устинов та головний радянський “пр0nаганд0н” Суслов.
Найбільші ретрогради серед радянського керівництва. “Сталі*ністи”.
Рішення Політбюро від 12 грудня 1979 року підписав Брежнєв. Але багато хто з дослідників вважає, що вже тоді одурілий від андропівської “фармакології” Леонід Ілліч, який барбітурати “Зубровкою” запивав, мало усвідомлював, що робить.
І так всюди – куди москва не увіпхає свій писок – там біда. Там руїна, смерть і безвихідь.
Тому, повторюючи давньоримського державного діяча Катона Старшого, скажемо: “Карфаген має бути зруйновано”.