Варто замислюватися над своїм життям, над поведінкою і ставленням до інших.
Коли хтось робить нам боляче, то швидше за все, ця людина – глибоко нещасна. Щасливі люди не грубіянять в чергах, не лаються в транспорті, та не пліткують про колег. Щасливі люди в іншій реальності. Їм це ні до чого. Багато цікавого можна почути від людей. Хто говорить про те, як було, а хтось про те, як може бути.
Однак, незважаючи на «прості» розмови, серед них є дуже багато розумних і грамотних слів, які заслуговують на особливу увагу. Без сумнівів, дуже багато мудрих слів і приказок були виткані самим життям. З покоління в покоління ці слова передавалися нашими рідними людьми. Інша справа, що цінність всіх цих слів ми починаємо розуміти занадто, чи не дуже занадто, але як правило – пізно.
Сьогодні ми хочемо розповісти вам одну дуже хорошу, хоча і коротку притчу про те, як у багатого чоловіка була бідна сестра…
Вона жила тим, що продавала молоко і овочі з городу. Влітку дівчина торгувала у дороги грибами і ягодами, а взимку жила на те, що вдалося зібрати в теплу пору року. Брат соромився сестри і ніколи не кликав її до себе в місто, а тим більше в свій багатий і розкішний будинок, але сестра ніколи не тримала образ на свого брата і вона весь час, за будь-якої можливості передавала йому, а також його сім’ї подарунки, які приготувала своїми руками!
Вона ніколи і нічого не просила у брата. Завжди ставилася до нього з розумінням і повагою. У дівчини був маленький, непоказний будиночок, невелика земельна ділянка і деяка живність на хазяйському дворі
Минуло багато років … і одного разу кинули компаньйони брата з бізнесом. Його дружина пішла до іншого, син став нaркoманом, квартиру відібрали за борги. Тут-то і згадав брат про свою рідну сестру і поїхав в село…
А у сестри все в порядку: чотири корови хвостами махають, свиней без рахунку, машина нова в гаражі – на ній возять продукцію в місто; двоє дітей інститути закінчують, а на стіл накрила – так очі розбігаються, все своє, смачнюще, найсвіжіше !!!
Соромно братові стало … став він просити у сестри вибачення, а та й не сердилась, не до того їй було, запропонувала і житло і роботу.
Мораль така: Не плюй на землю, яка тебе наpoдила і не відвертайся від кpoві, яка твоя рідна…
Дай Бог, щоб нікому з нас не довелося опинитися на місці цих людей. Кожен з нас має право на щастя і може бути щасливою людиною, але поряд з цим не потрібно забувати про те, що Земля – вона кругла.
