– Такої нудної рідні, як ваша, Юлю, я зроду не бачила! І чому у тебе так мало друзів? Напевно, ти людина якась не така, не товариська і відлюдкувата, – сказала мені свекруха Інна Павлівна після нашого з Вадимом весілля. А вчора прийшла і сказала, що наші сини на її синочка геть не схожі і у неї виникають неоднозначні питання. Каже мені: – Виходь вже на роботу, бо я за аналіз ДНК зі своєї кишені платити не буду, це ти маєш нам довести, що хлопці – Вадимові! На це і витратиш свої перші гроші, як заробиш! Почула мене? Я сховалася у кімнаті. Від Вадиму захисту не дочекаєшся, матуся ж у всьому права. Мої голубці свекруха винесла собакам, сказала, що її син це їстоньки не буде, вона не дозволить. Коли ми з Вадимом вирішили одружитися, Інна Павлівна запитала: навіщо ви робите весілля, якщо ви все одно скоро розлучитеся?