22 Листопада, 2024
Хвороба йде тоді, коли в ній зникає необхідність. І ось чому…

Хвороба йде тоді, коли в ній зникає необхідність. І ось чому…

Деякі психотерапевти вважають, що практично всі захворювання за свою основу мають психологічну причину.

Але класична медицина офіційно визнає сім захворювань, в яких психосоматичний фактор є провідним. Їх ще називають «чиказькою сімкою».

Хвороба виникає як спосіб задоволення потреб, які по-іншому задовольнити неможливо

То що дозволяє хвороба?

1. Піклуватись про себе без почуття провини

Ліки, різні засоби догляду, дорогі аналізи, процедури, обстеження – все це вам гарантовано тільки тому, що ви хворієте.

Спробуйте ту ж суму витратити на послуги стиліста чи курс масажу. Для кількох поколінь жінок – це неприйнятно: завжди є те, на що гроші більш потрібні.

2. Право на відпочинок

Парадокс в тому, що більшість сучасних жінок, навіть ставши фрілансерами чи маючи вільний графік, все одно живуть за принципом, який говорить: «Жінка має тільки два випадки, коли вона може нічого не робити – це коли вона вагітна чи хвора».

І вся наша система освіти побудована на цьому принципі. Дитина не може не ходити до школи, якщо вона не хоче. Існує єдина причина, коли вона може пропустити уроки – це хвороба. Хіба ж це не абсурд?!

3. Право на догляд за рідними

Можливість відчути себе жінкою, про яку піклуються.

У нас не звикли піклуватися про «сильних, розумних та успішних», тим більше про тих, котрі можуть попіклуватися про себе самі. «Як назвався грибом – лізь до кошика». Хвороба дає право отримати цю турботу і ніжність.

Якщо ж близькі люди продовжують ігнорувати навіть ці недвозначні натяки про допомогу, то хвороба буде прогресувати й в певний момент ці прохання прийдеться почути. Чергування в реанімаційній палаті будуть гарантовані.

4. Увага родини та друзів

Хвороба – це спосіб відчути себе особливим, людиною, що заслуговує на увагу. Тебе обговорюють, про тебе говорять, ти стаєш «темою дня». Зітхання «ох» і «ах» збільшуються, залежно від складності хвороби.

5. Повага

Людина, яка переносить жахливі страждання, разом з жалістю і співчуттям навіть з думками: «Господи, не дай Боже мені таке…» викликає трепет та повагу.

Якщо те, чим ти займаєшся в цей момент чомусь не викликає поваги (насамперед в тебе самого), то серйозна хвороба дасть цю повагу. І бажання відчути себе «героєм» ніхто не скасовував.

6. Можливість не вирішувати те, що потрібно вирішити

Коли серйозно захворіла дитина, ви змушені будете відкласти думку про розлучення.

Власне серйозне захворювання примусить зачекати з новими проєктами та зміною виду діяльності.

Багаторічний догляд за близькою людиною – важлива причина, щоб не думати про особисте життя і кар’єру.

7. Можливості зупинки, неквапливості, прислуховуватись до себе

З хворобою життя різко уповільнюється і на перший план виходить те, що раніше ігнорувалось і не помічалось. Кожен подих, кожен крок стає важливим.

8. «Останнє бажання людини, яка помирає»

До бажань хворої людини заведено прислуховуватись і, захворівши, можна нарешті примусити чоловіка полагодити крани та прикрутити ручку до дверей, що відпадає. Не кажучи вже про інші більш важливі та глобальні прохання.

9. Побачити світ з іншого боку. Хвороба дозволяє потрапити в іншу реальність.

Якщо вам приходилось декілька годин поспіль дивитись на складки тканини на абажурі чи розглядати фігури дивовижних тварин у тріщинах на стелі – ви розумієте, про що я веду мову. Коли єдине, що ти можеш – це годинами дивитись в один квадратний метр, то світ постає перед тобою зовсім з іншого боку.

10. Переосмислити своє життя

Серйозна хвороба примушує задуматись про те, про що раніше ви не замислювались.

Коли виникає перспектива, що можливо це кінець, то десь зникає вся брехня за себе та своє життя.
І в цей момент відбувається глобальний перезапуск системи.

Переосмислення всього життя.

Потреби – це такі речі, які мусиш задовольняти. Запитання тільки в способі. Якщо доросла людина з якихось причин не готова висувати свої потреби відкрито, то несвідомо вмикається «театр тіла» і ці потреби будуть задовольнятися за допомогою маніпуляцій з тілом, тобто хвороби.

Вроджені хвороби чи хвороби дітей до 6-8 років – це несвідоме прохання матерів. Спосіб задовольнити свої потреби коштом хвороби дитини. Починаючи від можливості не виходити на роботу до набуття особистої жіночої місії – «Мами тяжкохворої дитини».

Неможливо визнати такі речі «відкрито», без належної готовності. Тут вмикається найсильніший психологічний захист.

Тому варто поступово підходити до розуміння:

1. Запитайте себе: що ця хвороба дозволяє отримати мені? Складіть список. Щиро, з прикладами.

2. Проживіть кожен пункт. Без осудження себе, а з визнанням цього свого способу одержання чогось дуже важливого для себе.

3. Дозвольте собі те саме отримувати відкрито в стосунках, виявляючи свої потреби, говорячи про них.

Хвороба відходить тоді, коли в ній зникає необхідність.

Цікаві думки? Погоджуєтесь з ними чи ні? Діліться думками та враженнями в коментарях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *