– Я сина в школу збирала на секонді, і продукти лише по акції купляла. Та я не пам’ятаю коли останній раз була в перукарні, мовчу вже про салон краси чи якісь косметологи. І все заради чого? Щоб ти маму свою по морях возив? Та в тебе двоє дітей які я не можу на гуртки записати, бо все тих грошей немає, – сказала я до чоловіка.

– А тобі скільки не дай грошей, тобі все мало. Ти наче свою маму копіюєш. Теща теж тільки те й робить, що гроші від тестя бере і на вітер пускає. Ну й сімейка, – зробив винною чоловік мене, хоча насправді якби таке вчинила я, то б мала на горіхи.

А чоловіку можна все, навіть кредит оформити, щоб маманя з’їздила на відпочинок до Італії.

Я ще здивувалася, коли свекруха на весні сказала, що їде на відпочинок в Італію, яку вона давно мріяла відвідати.

В нас вже тоді грошей як таких не було.

Так, в нас є своя квартира, діти, які потрібно розвивати. Але “вільних” грошей, як таких немає. Ми не ходимо в ресторани, одягаємось в бюджетних магазинах, а не раз я і себе і дітей одягаю на секонді. Чоловік же себе любить, він одягається в торгових центрах.

– Я працюю один з сім’ї і повинен виглядати пристойно, – каже мені Назар.

Я нічого не кажу, бо справді сиджу в декреті, бо меншому сину ще три не виповнилося.

Але недавно мені на очі потрапила папка з документами. Я прибирала в столі чоловіка і просто не могла її не відкрити.

Там був договір кредиту. Так, сума не захмарна, але для нашої сім’ї пристойна. Закрив чоловік кредит буквально два місяці тому, бо сплачував по не великій сумі.

Коли я спитала у Назара, чому він від мене це приховав, той сказав, що не зобов’язаний всім зі мною ділитися.

– Мама дуже хотіла поїхати в ту Італію. На її день народження я і здійснив її мрію.

– Такий подарунок розповсюджується на іменини, Миколая і навіть Валентина, як співає Дзідзьо, – подумала я про себе.

То я економлю на чому можна, а свекруха за наші гроші здійснює свої мрії. Ну звісно я засмучена.

А як би ви на таке відреагували?