«О, всехвальний, святий великомученику і чудотворцю Юрію!
Зглянься на нас скорою твоєю поміччю і вблагай Бога, хай не осудить нас, грішних, у беззаконнях наших, а простить їх нам з великої Своєї милості.
Не зневаж молінь наших, але випроси нам у Христа Бога нашого, тихе і благовгодне життя, здоров’я душевне й тілесне; і нехай не на зло обернемо блага, даровані нам з милості всещедрого Бога, а для слави святого імені Його і в прославлення сильного твого заступництва; щоб зміцнив Він державу нашу вічним миром і благословенням.
Вислухай нас, мученику Христовий, Юрію, і моли за нас неперестанно Бога, щоб з великої благодаті Його, твоєю ж допомогою і заступництвом, знайдемо милість разом з ангелами і архангелами і всіма святими праворуч правосудячого Судді стати, і Того славити з Отцем і Святим Духом нині й повсякчас, і навіки віків. Амінь».
6 травня православні віряни вшановують пам’ять Георгія (Юрія) Побідоносця. Це одне з найважливіших свят у церковному календарі.
Іменини святкують Анатолії, Георгії, Юрії, Івани, Валерії та Олександри. Про традиції та вірування цього дня – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
День Георгія (Юрія) Побідоносця
Давні слов’яни вважали, що Юрій (інші імена – Юр чи Юрай) приходить, щоб остаточно звільнити сили природи та змусити їх розквітнути на повну. Здавна казали, що Юрій “володіє особливими ключами”, які відчиняють двері для весни, запрошуючи справжнє тепло. Саме після Юрія починається пік травневого цвітіння.
Згодом, після утвердження християнства, виникла історія про Георгія Переможця (чи Побідоносця). Георгій проживав на території сучасного міста Бейрут. Він народився у заможній родині, що сповідувала християнство. Георгій був воїном, навіть отримав посаду старшого воєначальника. Саме під час військової служби він став свідком гоніння на християн. Тоді Георгій став на захист стражденних і сам став проповідувати Слово Боже.
Георгій мав славу найкращого воїна, тож тодішній правитель спершу умовляннями та підкупами спробував переконати його зректися віри. Георгій не погодився. Його піддали страшним катуванням, але, за легендою, у найтяжчий момент ангел спустився з небес та зцілив рани воїна. Коли правитель зрозумів, що йому не під силу вбити Георгія, він наказав відрубати йому голову. Георгій помер у 303 році у місті Нікодимії.
Переможцем Георгія стали називати саме за духовну перемогу над царем.
Традиції та вірування
Наші пращури вірили, що у Юріїв день цілющою стає роса. Тому існувала традиція вийти в поле на світанку, зібрати росу та вмитися нею. Це, за повір’ям, мало врятувати від усіх хвороб.
Після Юрієвого дня починали масово упорядковувати грядки та висаджувати зернові. Також влаштовували гуляння, під час яких молодь обливалася водою.
Гарною прикметою вважалося почути кування зозулі. Юні дівчата ввечері збиралися, щоб поворожити на нареченого. Почувши, як кує зозуля, треба запитати, скільки ще років дівчині жити у батьківському домі. Скільки разів прокує птах – стільки років чекати до весілля.
У молитвах у Георгія просили про щедрий урожай, заступництво та міцне здоров’я.
Погодні прикмети
Ясний ранок на Юріїв день пророкує гарний урожай ранній посівів.
Тепла роса – значить скоро прийде літнє тепло і добре вродить просо.
Південний вітер – вісник щедрого урожаю.
Також гарною прикметою вважали масову появу хрущів – значить, хліба вродить вдосталь.
Молитва
