Історія жінки з дитиною, яка вижила на лівому березі. Сльози на очах від цього тексту. Поділилась жінка, яка стала очевидицею тих подій:
“Наш будинок знаходився під самою річкою, тому затоплення було швидким. Я з дітьми майже одразу опинилася на даху. В домі навпроти, мої сусіди, старенька бабуся і дідусь. Вони до останнього сиділи на горищі. На дах вилізти вони не мали змоги. Я і мої діти чули, як вони благали допомоги. Вони кричали не людським криком, поки вода не поглинула їх будинок. Це жах.
Нас, якимось дивом, врятував місцевий житель. Поки ми пливли на моторному човні, ми бачили десятки втоплених домашніх тварин. Я особисто побачила трупи втоплених людей, притиснула до себе дітей і закрила їм очі.
Поки ми пливли, також бачила гроби, які вимило із свіжих могил на цвинтарі.
Нас евакуювали до Залізного Порту. Тут, де ми зараз, лише сльози і крик врятованих людей. Майже кожна сімʼя когось втратила – у когось втопились дідусі в бабусі, у когось батьки, хтось зник безвісти, хтось бачив, як тонуть діти, а хтось на власні очі бачив очі людей, які були заручниками в своїх будинках і поступово вмирали”
Ви маєте про це говорити.
Говорити про те, що кожний і кожна, хто симпатизує русk0муміру, хто підтримує мосk0вію – є співучасниками в6ивства, rен0циду українців.
Інформаційна вій*на триває !
