Стою в черзі в аптеці.
Поперед мене двоє людей: не по сезону одягнена бабуся і молода мати, що прогинається під вагою дитини на руках. Бабуся підходить до віконця, простягає рецепт і каже: “Донечко, мені тільки верхні ліки, a то y мене грошиків боюся не вистачить”. Аптекарка знаходить ліки і каже – з вас стільки-то.
Літня жінка, копається в пошарпаному гаманці, дістає останні монетки і тут виявляється, що їй не вистачає кілька гривень, щоб отримати ліки. Аптекарка відводить очі, забирає блістер і переходить до обслуговування молодої матусі.
Бідна жінка відходить до вікна і зі сльозами на очах намагається укласти свої гроші назад в гаманець.
В той момент я більше не могла ні про що думати, крім того, що я повинна допомогти цій людині. Я підійшла і запропонувала свою допомогу. Спочатку бабуся не повірила. Вона дивилася на мене як на інопланетянку. Очі її все моргали і сльоза, майже досягла підборіддя, раптом завмерла.
Потім, мабуть, до її свідомості все-таки дійшла думка, що їй пропонують безоплатну допомогу, і вона вхопилася за мою руку так, ніби я намагалася втекти. Її чіпкі пальчики кліщами вп’ялися в мою руку, так, що навіть стало боляче.
Мені ще тоді подумалося, що так ймовірно хапаються за останню надію. Ми підійшли до віконця, бабуся знову простягнула рецепт. Тільки тепер вже сказала я: “Все по списку, будь ласка”. Тут я знову на собі випробувала погляд як на інопланетянина – тільки вже з боку аптекарки.
В кінці я додала список потрібних мені ліків, за якими сама прийшла в аптеку, a то мало не забула в пориві ентузіазму. Коли ми виходили з бабусею з аптеки, вона тільки те й твердила:
“Спаси тебе Б о г, донечка”. Я засунула їй в кулачок двісті гривень, але вона відмовлялася і намагалася піти. З горем навпіл вдалося переконати бабусю, що це робиться від щирого серця.
Коли я проводжала поглядом її повільно шаркающую фігуру, то мені раптом чомусь так стало соромно. Неначе це особисто я була винна, що наші старі не можуть собі купити елементарних ліків. З того часу я особливо трепетно ставлюся до людей похилого віку в магазинах, аптеках, або які просять милостиню.
Історія взята в мережі інтернет.
