Тиждень тому у мене було свято, день народження. Вирішила не святкувати у кафе, а запросити гостей додому. Прийшла тільки моя свекруха та мама. І от пані Люба подарувала мені гарний набір косметики та подарунковий сертифікат на масаж. А коли я відкрила конверт від мами – то дуже засмутилася та навіть трохи настрій зіпсувався.
Моя мама 15 років тому поїхала в Іспанію на заробітки. Я тоді якраз перейшла у 9 клас та залишилася з бабусею. Бабця Стефа була моєю підтримкою, розрадою. Але знаєте, мами все одно не вистачало. Перше я жила без тата, а тоді ще й мама поїхала геть. Я заздрила однокласницям, коли на збори чи випускні приходили їх батьки.
Не можу сказати, що ми жили дуже бідно. На основні потреби грошей досить вистачало. Я могла собі дозволити купити косметику, одяг, новий телефон чи піти з подругами на прогулянку. Просто мені здавалося, що мама поїхала в Іспанію шукати нового чоловіка. Їй кума запропонувала роботу, казала, що досить добре платять.
От і майже 15 років мама там жила. Могла приїхати двічі на рік, привозила мені гарні сукні, косметику, солодощі, одяг. Але не цікавилася моїми справами, життям. Навіть, коли я школу закінчила з золотою медаллю, то вона сухо сказала у слухавку “вітаю”. Мама гадала, що грошима може відкупитися від своїх обов’язків.
Рік тому моя мама вийшла заміж, чоловік виявився українцем, ще й з нашої області. Вони познайомилися на роботі. І так, як вона вже знайшла своє кохання, то вирішила, що час повертатися до України. Я не мала нічого проти вітчима, головне, аби мама була з ним щасливою.
Отож, повертаємося тепер до подарунка. Тоді мама поставила у конверт 100 євро та шоколадку. Хоча я думала, що вона повинна трохи так потратитися на подарунок. І купити квартиру.
Ви не подумайте, я не якась там нахаба. Просто зараз ми з чоловіком та дітками живемо у квартирі покійної бабусі Стефи. Після весілля старенька запропонувала, аби ми жили разом. Вона няньчилася з дітками, поки ми були на роботі. Я та Андрій достатньо заробляємо. Але ж ви самі розумієте, яка складна ситуація в країні. Ми попали під скорочення, курс долара виріс, а з ним і ціни на продукти та одяг.
А вдома треба зробити ремонт. Або ж взагалі купити нову квартиру, бо ми ледь тіснимося у двох кімнатах. А моя мама з вітчимом купили собі розкішну, двоповерхову квартиру у новобудові. Вона коштує ого-го, я ще таких грошей у руках ніколи не тримала. На такі хороми треба мінімум 5 кредитів брати та їсти одну гречку. Ще й спеціально їхала у Іспанію і там купувала дизайнерські меблі.
Знаєте, мені навіть не сумно через квартиру. Мама з вітчимом геть забули про мене, хоча живемо в одному місті. От попрошу її забрати сина зі школи – а вона все нові відмовки каже. То у чоловіка голова болить, то вже мають інші плани. Я бачила не раз, що вітчим дуже холодно ставиться до малюків. Навіть на свято не прийшов, хоча я його кликала.
Якщо моя мама всі ці роки показувала свою любов у вигляді грошей, то могла більшу суму подарувати. Я ж не “віджимаю” у неї нову квартиру. А тут тільки 100 євро. Діткам взагалі купила Кіндери у магазині і все. Навіть іграшки не взяла. Хоча ж це її онуки!
От не знаю, що робити. З одного боку, я не хочу здаватися меркантильною дитиною. Але вважаю, що моя мама трохи егоїстка. Звісно, для неї чоловік на першому місці, але не варто забувати про рідну доньку та онуків!
Що Ви можете порадити нашій читачці?
