Ми так рідко дякуємо Господу Богу. Цей вірш примусить Вас дещо переосмислити.
Тихо вечір заходить до хати
І по ліжках усіх розкладає…
Не забудь у молитві сказати,
Як ти вдячний за все-все, що маєш.
Щиро дякуй за дім, рідну хату,
І за мир, що триває над нами…
Пам’ятай — десь снаряди й гранати
Розриваються над головами.
Тихо дякуй за хліб свій щоденний,
За можливість і шанс працювати.
Бо на світі є люди нужденні,
Що не мають як й хліба придбати.
За здоров’я подякуй уклінно,
Що, є сили із ліжка вставати…
Цей дарунок Господній, безцінний.
Дуже гірко здоров’я втрачати.
За родину подякуй сьогодні,
За дітей, хоч й не чемні бувають.
Бо на світі є люди самотні,
Що нікого із рідних не мають.
Так, життя часто не справедливе,
Та судити ми права на маєм.
Тож, цінуємо сніг, вітер, зливу…
І з надією спати лягаєм.
Й коли вечір заходить до хати
І по ліжках усіх розкладає
Не забудь у молитві сказати,
Як ти вдячний за все…. все, що маєш.
Автор: Алла Мініна — для сайта Доброта
