7 Липня, 2024
На Вoлині, під час мoлитви за нaше війcько, cталося спpавжнє диво

На Вoлині, під час мoлитви за нaше війcько, cталося спpавжнє диво


Події

На Вoлині, під час мoлитви за нaше війcько, cталося спpавжнє диво

02.05.2024 admin

У церкві на Волині замироточили одразу п’ять ікон і хрест

Дивовижне явище у храмі благовірних князів-страсто­терпців Бориса і Гліба

села Шклиня Луцького району спостерігають не вперше.

На початку повномасштабної війни краплі мира помітили на трьох іконах та хресті.

Від­недавна їх кількість зросла до п’яти.

Невелику борисогліб­ську церковцю, що сто­їть на горбку, у Шклині видно здалеку.

За нею простя­гаються неозорі поля квітучого ріпаку, що десь там, за горизон­том, впираються у голубе небо. Таким же жовто-блакитним ко­льором майорить стяг перед церквою.

Храм на честь Бориса та Гліба — одних із перших дав­ньоруських святих — звели у селі дванадцять років тому.

А 2019-го парафія перейшла до ПЦУ. Раніше у Шклині була церк­ва, яку спорудили ще наприкін­ці XIX століття. За совєтів у бу­дівлі розмістили музей атеїзму і врешті-решт довели її до руй­нації.

«Цю церкву, яка теж нази­валась Борисоглібською, зве­ли 1864 року, — розповідає па­рафіянин храму, історик Олег Романюк. — Точніше, вона була перебудована зі споруди ще давнішого храму.

Після пожежі 1886 року і згодом через кож­ні 15 років селяни за свої кошти відбудовували і оновлювали її. З небагатьох церковних докумен­тів тих часів, які збереглися до наших днів, відомо, що тут була старовинна ікона, яку парафіяни вважали чудотворною».

Саме зі старого Борисогліб­ського храму у новозбудований свого часу перенесли більшість церковного інвентарю та атри­бутики. Як спадок від попере­дньої церкви сюди потрапили і ікони.

На початку повномасш­табного вторгнення з кількома із них почали відбуватись дивні речі. Першим це виявив 13-річ­ний паламар Степан Кривень­кий.

«Наприкінці березня у по­минальну суботу на іконах „Зі­слання Святого Духа“ і „Таєм­на вечеря“ з’явились маленькі крапельки, — згадує хлопець. — А вже наступного дня, у неділю, під час молитви за наше військо вони почали мироточити.

Ще за якусь годину я виявив, що під іконою Почаївської Богоматері вся підлога мокра від мира. Того ж дня у вівтарі почав мироточи­ти хрест».

Як розповідає настоятель Борисоглібського храму про­тоієрей Михайло Стрільчук, по­чинаючи з кінця березня 2022 року, таке явище спостерігають постійно.

Іноді мира буває так багато, що його ледве встига­ють збирати. Наприкінці люто­го краплини виявили ще на двох старовинних іконах Богороди­ці.

За словами отця Михайла, на відміну від інших, вони мирото­чать періодично, здебільшого під час молебнів.

«Віряни запитують, що це означає, — розповідає настоя­тель. — Мироточіння — добрий знак. Молюся за те, щоб якнай­швидше Україна перемогла і на­став мир. Переконаний, Гос­подь посилає нам такі знаки як свідоцтво того, що він нас чує, підтримує, допомагає».

Як повідомив настоятель па­рафії, за ці два роки в Борисо­глібському храмі суттєво по­більшало охочих помолитися.

Прикластися до ікон, які миро­точать, їдуть православні віря­ни не лише з найближчих міст Луцька та Горохова, а й Рівного, Львова.

«Моя дружина родом зі Шкли­ня, а самі ми живемо в обласно­му центрі Волині, що за тридцять кілометрів звідси, — розповідає Іван Ліщук. — Коли буваємо на її батьківщині, обов’язково при­ходимо на службу до церкви.

У храмі, де стільки мироточивих святинь, відчувається благодать і душевний спокій. Молимось за здоров’я рідних, нашу державу та військо».

Людмила ПРИЙМАЧУК

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *