Михайлу уже стукнуло 60 років. Та він час від часу любив вибиратись з чоловіками на рибалку. Так було і цього разу. Поїхали на цілу добу. Посиділи, повітрям подихали, наговорились, декілька рибин зловили. Назад додому чоловік повернувся голодний і злий.
Та він знав Галина там чогось смачненького йому дасть, адже вона завжди у вихідні готує якісь делікатеси. А ще треба новини подивитись, хочеться прилягти, а то ця риболовля у нього всі сили забрала
Заходить у квартиру – тихо. Заглядає на кухню – на плиті пусто, в холодильнику теж. Дружина у вітальні на дивані лежить, не рухається.
– Галька, а їсти чого нічого в домі немає? Ти збираєшся чоловіка годувати?
– Якщо тобі не важко, то приготуй сам – ледь чутно промовила жінка..
Галина підійнялась і пішла у спальню. Голова розколювалась, а чоловік не спитав навіть, чому вона лежить? Чи не погнано себе почуває часом? Тільки їсти йому подавай.
Жінка замислилась над своїм життям. Їй 59, а вона досів працює, щей у дві зміни. Одну на роботі, другу – вдома, коли Михайла обходжує. А сили у неї вже не як у молоденької! Подяки ж від чоловіка ніякої. Все сприймає, як належне!
Вранці Галина вийшла з кімнати і попрямувала до чоловіка вітальні – він там заснув.
– Михайло, я подумала. Хочу розлучитись. Квартиру розміняємо. Мені набридло бути для тебе прислугою. Вчора прийшов, на мене накричав, навіть не поцікавився моїм здоров’ям. Так не повинно бути.Я синам подзвоню, повідомлю новину.
Михайло сидів насуплений, не розумів, що Галина таке верзе. Він вже й не пам’ятав, що там вчора говорив. Та яке може бути розлучення? Як він житиме сам?
“Стільки років в шлюбі, все було добре ніби, а тут Галі щось стрельнуло” – думав Михайло.
Він вибачався перед дружиною, та вона була непохитна у своєму рішенні.
Як думаєте, чи вдасться Михайлу помиритись з дружиною
