Мама двох воїнів з Маріуполя Олена Марченко розказала свою історію. Її старший син Кирило загинув, вона не бачила його тіла і так з ним і не простилася. Молодший, Микола, – продовжує захищати Україну.
Повну розповідь опублікувло видання “Українська Правда”. today.politeka.net
Під час блокади Маріуполя вона поховала свою маму просто на подвірʼї. А намагаючись виїхати – потрапила в полон, де разом із чоловіком провела понад пів року.
Олена скаржиться, що у Києві обіцяли цього року побудувати Національне військове меморіальне кладовище, але будівництво так і не почалося. Прах багатьох Героїв досі не похований, урни стоять просто вдома у батьків або у крематоріях, на тимчасовому зберіганні.
“Обіцяють військове кладовище і не роблять. Є відповідний законопроект, але він не підписаний. Спочатку планували на Лисій горі, потім у Биківні… Дуже сумно від цього всього. Наші хлопці не вагалися, знаючи, що вони там залишаться, тримали Маріуполь, щоб дати час підготуватися на інших територіях. А тут, щоб зробити підпис, ми чекаємо рік”, – каже у розпачі говорить Олена Марченко.
А ще вона дуже сподівається, що дозволять урочисто ховати загиблих військових, тіло яких так і не знайшли:
“Нам психолог сказав, що треба обрати місце, куди ми зможемо приходити. Чоловік посадив дубки, ростуть у нас у вазонах… Та було б краще, якби це місце було на військовому кладовищі, між хлопцями, між побратимами. Але…
Ми всі дуже пригнічені, нас ображає таке ставлення. Начебто ж наш Президент каже, що нікого не забудуть і всіх будуть вшановувати. Найкраща підтримка держави – це памʼять. Памʼять – це єдине, що мають родини військових”, – додала пані Олена.
