Події
До Каховського водосховища повертається вода – еколог пояснив причину
07.04.2024 admin
Супутникові знімки показали, що значна частина Каховського водосховища вкрита водою.
На Херсонщині до Каховського водосховища, після підриву окупантами ГЕС 6 червня 2023 року, знову почала прибувати вода. Супутникові знімки показали, що значна частина раніше осушеної території водосховища на сьогодні вкрита водою.
Про причини “Суспільному” розповів еколог Вадим Манюк. tsn.ua
Як зазначив еколог, зараз пішов спуск води, яка назбиралася у верхів’ях Дніпра під час зими. Вода прибуває по річищу Дніпра і розливається.
“Але там є така закономірність: в деяких ділянках Великого Лугу є місця, які раніше називали лимани – це такі найбільш знижені частини, куди вода завжди прибувала весною і трималася там весь сезон. Вони до літа поступово пересихали, але це були такі озерні системи, які тримали велику кількість води. Зараз відбувається те саме, тобто найбільше води зараз у тих місцях, які раніше називалися лиманами. Такого не було 65 років. Те, що це відбувається, це дуже позитивний процес. Тому що для того, щоб плавні Великого Лугу, який може відродитися, були, їм життєво потрібна весняна повінь. Якщо цього не буде – плавні просто деградують: не буде того ефекту, який ми очікуємо”, – зазначив Манюк.
Те, що відбувається, за словами еколога, не зовсім природна причина. Оскільки весь каскад річки Дніпро регулюється кількома гідровузлами електростанції, і те, що там є вода – це результат управління цим каскадом. Тобто люди, які управляють каскадом, зараз пустили воду в такій кількості, що вона заповнила частково Великий Луг.
“Чи це вийшло спонтанно, чи свідомо — я наразі про це не знаю, але це надзвичайно добре для Великого Лугу, тому що він як губка зараз набере в себе воду, як має бути в природі, і ця вода просто дасть початок життю і розквіту тих екосистем, які на першій стадії формування дуже цього потребують”, – каже експерт.
Він зауважив, що ми повинні імітувати приблизно той режим, який існував в природі. В природі велика вода приходила до Дніпра весною. Потім поступовий рівень знижувався максимально до кінця літа та осінню зазвичай рівні були дуже низькі — і це було нормально. Тому восени добре що не давали туди надмірну воду, вона там не була потрібна в цей момент.
Вадим Манюк пояснив, що у Каховському водосховищі рівень підіймався на 7-8 метрів в різних ділянках і вище. Зараз це підйом становить 1,5-2 метри і це зовсім різна ситуація.
“Зараз якась частина Лугу залишається суха, якась частина – це невеликі глибини, вони добре прогріваються – це хороші нерестовища. А якщо це буде вищий підйом – то вони будуть просто затоплені, знову стануть водною пустелею. По суті, ми коли говоримо про пустелі, треба розуміти що і затоплена територія – це теж може бути пустеля. Коли це одноманітна глибина по всій акваторії – це не є добре”, – розповів еколог.
За його словами, вода у Каховському водосховищі позитивно вплине на екологію. Тому, що всі екосистеми, які зараз відтворюються фактично на місці водосховища, на місці де був Великий Луг, це екосистеми пов’язані з водою. Якщо це озерні системи, само собою, що в озері має бути достатня кількість води для нересту риби, для формування якихось зон заростання водною рослинністю.
“Якщо зараз би води було мало – то до кінця літа там би було пересихання, і тоді ці молоді ліси могли просто висохнути. Це дуже небезпечно. Це все було водосховищем і ми нічого не можемо зараз прогнозувати точно. Але можна сказати дуже приблизно, що якщо нового прибуття води не буде в таких об’ємах, як зараз, то цього вистачить, щоб за місяць, може навіть менше, щоб вода вся зійшла до моря і прийшла до того рівня, який був восени… Дуже добре, коли у плавнях Дніпра вода пульсує: тобто вона приходить, наповнює плавні та потім йде з плавнів. Коливання рівня для таких систем потрібні: тобто спочатку течія з Дніпра у плавні, а потім з плавнів у Дніпро. Оцей постійний рух він оживляє систему: вона ліпше насичується киснем. Екосистема більш стабільна, більш повноцінним живе життям, і тому так має бути”, – резюмував еколог Вадим Манюк.
