Один старий заможний чоловік важко захворів і перед смертю покликав своїх двох синів, щоб попрощатися і дати напутнє слово.
Почали думати брати, як поділитися по-справедливості. Молодший брат хотів віддати більшу частку старшому, бо так буде по-справедливості. А старший надавав перевагу молодшому, бо менших треба захищати.
Зустрілися брати і висловили свою думку. Кожен наполягав на своєму, бо не хотів образити рідну кров. Вирішили навпіл все розділити і пішли спершу в поле. Виходять – аж там рівно посередині кордон вже стоїть, а біля каменя лист: «Дорогі діти, я порівну все між вами розділяю. Якщо ви теж так вирішили, то ви справжні брати і моя душа спокійно спочиватиме. Я виконав своє призначення на землі».
