Прийшов до Неї Господь Ісус і запитав: «Мати, чи спиш?». «Заснула я», – відповіла Діва Марія, – але ти мене збудив. Я бачила Тебе на Оливній Горі і бачила Тебе від Каяфи до Пилата, від Пилата до Ірода, кованого там на бичування, опльованого, терням увінчаного. Потім Тебе судді судили, привязали до камінного стовпа і ланцюгами били Тебе, аж Твоє святе Тіло відкидало. А потім на Хрест прибили і бік списом пробили, з нього вийшла свята Кров і Вода.
З Хреста Твоє Мертве Тіло зняли, на моїх руках зложили». Ісус на це ніжно сказав: « Мати Милосердя! Хто той сон при собі носить, відмовляє чи слухає, той без гріха мертвого залишиться. В тому домі ніхто не помре наглою несподіваною смертю без прийняття Тіла і Крові Моєї. А хто про що-небудь буде просити Мене або Тебе, Люба Мати, то отримає.
А хто той сон буде другим давати та при собі носити, той 100 днів відпусту дістане. А хто його буде відмовляти або слухати, той не згине ніде: ні на війні, ні в дорозі, ні в якому домі. Цей сон буде оберігати, йому ні вогонь ні вода шкодити не буде».
