Батько та мати і досі не вірять у те, що Кирила і Соні більше нема.
Р0сійські тер0ристи у квітні 2023 року вдарили ракетою по багатоповерховому житловому будинку в Умані. Тоді на місці трагедії загинуло 23 людини, серед яких шестеро дітей. Родина Інни та Дмитра Шульги втратила двох дітей – Кирила та Соню. Вони родом з Луганська і коли там почалась вій*на, то спочатку два роки жили у Сибіру, згодом повернулись до України.
Про це пише “Суспільне”. tsn.ua
Кімната дітей з 8 поверху провалилась аж у підвал
Інна та Дмитро Шульги виховували трьох дітей – Кирила, Соню та Мішу. 28 квітня російські терористи обстріляли багатоповерхівку в Умані, де жила родина. Тоді на місці трагедії серед загиблих знайшли тіла Кирила та Соні. Їх виявили у підвалі будинку, звідки з 8 поверху обвалилась дитяча кімната. Михайлик вижив, бо ночував тоді в кімнаті батьків.
Минув понад місяць з дня трагедії, проте батьки і досі тяжко переживають загибель дітей, вони п’ють заспокійливе та не можуть повірити у те, що сталось. Інна каже, що бажала своїм дітям гарного майбутнього, проте тепер ходить до них на могили.
“Буває, йдеш банани купуєш старшому сину, а у нас вже їх ніхто не їсть. Зараз у великій квартирі живемо, а нас вже троє. Хочеш щось сказати: “Соню, підійди, будь ласка”, або сину, а їх вже немає”, – каже Дмитро.
Батько Кирила є р0сійським прикордонником
Кирило 2023 року повинен був закінчити школу. Він планував вступити до інституту на хімічний факультет. Хлопець любив навчатися та мріяв про подорожі. Дмитро є вітчимом Кирила, його батько – р0сійський прикордонник.
Інна розповіла, що все почалось після 0купації Луганська. Тоді їхня родина виїхала та жила два роки у Сибіру, згодом вони повернулись до України. Вони постійно змінювали місця проживання та врешті оселились в Умані. Жінка каже, що повідомила біологічному батьку Кирила про трагедію.
“Він у шоці. Я йому писала: “Як так?” Він: “Інна, я не можу відмовитись, я буду під статтею”. Пояснює, що не воює, що у нього немає крові на руках. Кажу: “Ти розумієш, нашого сина в6или, немає його”. У нього там теж є сім’я і діти й він теж за них боїться, так само як за цього сина, якого тепер вже оплакує. Говорить: “Ми самі не розуміємо, що відбувається”. Не розуміємо, що відбувається і все. Ось так от”, — розповідає Інна.
Соня була творчою дитиною
Інна згадує, що її донька Соня була творчою дитиною. Вона любила танцювати, малювати та спілкуватись з іншими дітьми.
“Була дуже творчою дитиною. Любила малювати, танцювати, співати. Дуже добра, й все якось без конфліктів у неї вирішувалось. Просто наша принцеса”, – каже мати дівчинки.
Міша – це єдина дитина, якій вдалось вижити. Дорослі кажуть, що він дуже сумує за братиком та сестричкою, часто плаче та каже, що йому їх бракує.
“Це мої рідні. Дивись, скільки Софійці принесли іграшок. А це моя подруга Аліна зі своїм братом. Цих тьоть і дядь я не пам’ятаю, але мама каже, наші сусіди — вони теж загинули”, – каже хлопчик, який прийшов на місце свого зруйнованого будинку.
У день трагедії Інна кричала: “Дітки, мої дітки”
Міша каже, що в день трагедії він намагався заспокоїти маму, яка постійно кричала з горя.
“Я відчинила двері і кричала: “Дітки, мої дітки!” Але їх навіть не було видно. Нам сказали, вони моментально загинули”, — згадує Інна.
Тіла Кирила та Соні знайшли лише на другий день. Їхні тіла були дуже понівечені.
“Там впізнавати не було чого. Ні рук, ні ніг, покалічене розірване тіло, голови не було. Ну як, вона просто приплюснута була, згорівша. Доньку я вже напевне на емоціях переплутала. Потім усвідомила, це не моя. Показали інше тіло і я побачила, що це вона. У неї був хрестик. Пошуковець одягнув перчатки, пройшовся по обгорілій шиї і знайшов його”, – каже згорьована матір.
Тепер Інна носить срібний хрестик доньки. Вона каже, що їй і досі здається, що її діти живі та чекають на неї вдома.
“Я інколи заплющую очі й бачу їх. Ось прийшла з роботи, син каже: “Мама, привіт. Дай я тебе поцілую”. Донька, як завжди танцює”, – каже мати.
Ракетний удар по багатоповерхівці в Умані
Росіяни у ніч проти 28 квітня запустили ракету по житловому будинку в Умані. 0купанти майже повністю знищили один під’їзд – це 27 квартир.
Через терористичний акт країни-агрес0рки загинуло 23 людини, серед яких є шестеро дітей. Тоді окупанти у власній квартирі вбили одразу три покоління однієї родини – жінку, її доньок та онуків.
30 квітня у місті поховали неповнолітніх сестру та брата, яких у6ила р0сійська ракета. 11-річна Софія Шульга навчалась в 6 класі Уманської гімназії №5. Її 17-річний брат Кирило Писарєв навчався в 11 класі Уманського ліцею №1.
