Війна з p0сійським агрес0ром забрала життя 22-річного Ярослава Савченка – актора, історика з міста Нетішин, що на Хмельниччині. Солдат мінометного взводу мінометної батареї 112-ї окремої бригади територіальної оборони загинув 28 квітня від рук окупантів під Бахмутом.
Поховали Героя на Рівненщині 3 травня, повідомляла Нетішинська міська рада у Facebook. Молодого захисника рідні та друзі згадують як щирого й доброго душею, симпатичного, талановитого й розумного юнака, люблячого сина, брата й надійного друга
“Сумуємо…. Ярославе, ми завжди пам’ятатимемо тебе веселим і невгамовним, талановитим і перспективним актором народного театру-студії “Маски”. Горді, що мали змогу бути з тобою на одній сцені. Пишаємося, що знали тебе, Герою. Світла пам’ять і Царство Небесне. Спочивай із миром”, – зазначили в Палаці культури міста Нетішин, публікуючи в мережі пам’ятне відео з фотографіями ще юного актора.
Зазначається, що Ярослав мав безтурботне грайливе дитинство, він вчився в нетішинській школі №3, був закоханий в історію і брав участь в олімпіадах різних рівнів. З історією парубок хотів пов’язати й свій фах – вступив на історичний факультет університету ім. Михайла Драгоманова. Паралельно був успішним актором народного студентського театру “Вавилон”. Згодом вступив у магістратуру, а далі була повномасштабна війн*а.
Із вторгненням р0сійських військ в Україну Ярослав добровільно одним із перших став до лав самооборони Києва, де на той момент проживав. Потім він добровільно пішов на передову.
Свій останній бій юний захисник прийняв 28 квітня неподалік від міста-фортеці Бахмут. Герой віддав своє життя за незалежність України біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донеччини.
Додому в рідний Нетішин Ярослав Савченко повернувся на щиті 3 травня. На площі та біля будинку рідних відбулося багатолюдне прощання з воїном ЗСУ. Не тільки близькі, а й звичайні мешканці не стримували сліз через втрату. Провести Героя до лав небесного війська приїхали його друзі-студенти та викладачі зі столиці, а також побратими.
Друг загиблого воїна Юрій Терентьєв пригадав, що як тільки почалася повномасштабна вій*на, Ярослав разом із другом, незважаючи на свій молодий вік, акторське покликання і художню душу, стали до зброї та пішли захищати країну від 0купантів. Вони разом ходили на чергування і разом запізнювалися на вранішні тренування. За час, що були знайомі, всі стали однією сім’єю.
“Про Ярика залишилися тільки теплі і хороші спогади. Начитаний, відповідальний, відданий, наполегливий і життєрадісний. Ніколи не терпів несправедливості та все, що не подобалося, казав у вічі. Відстоював свої принципи, незважаючи ні на що. Він був тим, хто повинен був формувати генетичний код нації, яким би пишалися наступні покоління. Тепер ти у кращому світі і разом з побратимом “Ізолєнтою” будеш оберігати нас і спостерігати за тим, як наближається наша перемога”, – написав він.
Поховали захисника Ярослава Савченка на сільському кладовищі в Бугрині Рівненської області.
