Дитина, вискакуючи з розбомбленого будинку, взяла з собою те, що вважала найціннішим – прапор України.
Це все, що нам потрібно знати про нас.
Ми з болем в серці поминаємо померлих і тішимося смерті вopoгів.
І любимо. Ще більше любимо свою землю. Кожен по-своєму, кожен – як уміє, всі по-різному, але гуртом – з величезною непереможною силою.
Тому за стільки століть вціліли, попри свавілля і руйнації.
Тому плачте і смійтеся, реагуйте на сьогодення так, як вистачає сил.
Сьогодні ми найкраще в світі знаємо, що життя скінчЕнне. І безцінне.
Але свобода понад усе!
